Заспорив раз Ямараджа, владика загробного царства, з мудрецем Нарадой про те, який собою людей: простий він або хитрий. Ямараджа говорив, що немає тварини простей людину, а Нарада - що людина дуже хитра й пролазливий.
- Брат Ямараджа, - сказав Нарада, - ти адже усе маєш справу з небіжчиками. А трапся тобі зіштовхнутися з живою людиною, так запечеш зовсім по-іншому.
Почув Ямараджа таке й повелів своїм слугам:
- Приведіть мені з миру смертних однієї людини живим.
Слуги з'явилися на землю, і першим, хто їм попався назустріч, виявився патвари по імені Лакхан. Вони його й схопили:
- Підемо! Тебе кличе Ямараджа.
Патвари спочатку перелякався, а після зміркував і говорить:
- Трішки почекаєте. Мені б тільки з детишками попрощатися. А потім з вами піду.
Під таким ось прийменником він виграв час, забіг до себе у будинок і написав там указ Ямарадже нібито від самого Бхагавана - всевишнього. Ось що він написав: "Ямараджа! Як одержиш цей указ, відразу всю свою владу передай Лакхану-Патвари. А тобі із цього дня піде пенсія". Сфабрикував Лакхан указ і направився до Ямарадже з його посланцями.
Приходить туди й, покірно склонясь, кладе свій указ до стоп Ямараджи. Хто посміє не виконати волю всевишнього? Прочитав указ Ямараджа й відразу вручив патвари Лакхану кермо влади всім своїм царством. Воссел Лакхан на трон Ямараджи. Сидить і міркує: "Усе своє життя я тільки й знав, що грішив. Треба тепер мені такий порядок увести, щоб, коли я вмру, дісталася мені вічна благодать". Побрав він і перемінив закон Ямараджи: такий дав наказ, щоб грішні душі з пекла піднеслися у рай, а праведні з раю були скинуті
У пекло.
Від цих нових порядків піднявся переполох на землі, під землею й на небі. Зібралися боги й усе разом з'явилися до всевишнього зі скаргою. Всевишній покликав Ямараджу, почав його Допитувати. Ямараджа говорить:
- Захисник бідних! Це не я. Це всі Лакхан-Патва-Ри наробив. Той, кого ти з указом надіслав, щоб йому прийняти владу у моєму царстві. Почув таке всевишній, здивував.
- Я, - говорить, - з таким указом до тебе не посилав нікого.
Тоді викликали Лакхапа-Патвари. Той прийшов, всевишний його запитує:
- Ти це із чого ж пішов на обман і підробка?
- Владика бідних!-говорить Лакхан. - Ямараджа не за законом велів своїм слугам мене до нього живим привести. Я й подумав: "Хто його відає, як він із мною обійдеться?" Ось і зміркував, як мені ліпше оборонитися. Розслідував цю справу всевишній і бачить - патвари правду сказав. "Будь це просто сварка між патвари і Ямараджей - усі б нічого, - думає він.- Так цей патвари перевернув закони загробного царства, скинув у пекло безгрішні душі й даремно прирік їх на борошна. Прийде відправити його у Кумбхипак - у пекло, де грішників жарять".
Почув патвари такий розв'язок, склав молитовно Руки й просить:
- Про океан доброти! Не бажатимеш чи повеліти, щоб мене на годинку відпустили назад у мир смертних? Повернувшись звідти, я покірно прийму твоє покарання.
Навіщо тобі треба на землю? - запитує всевишній.
- Я піду й скажу, щоб вони більше тобі не молилися й жертв богам не приносили. Скажу їм: "Ви станете перед очі всевишнього, а він вас у пекло відішле. Із мною так і вийшло. Я удостоївся бачити всевишнього - і доводиться мені йти у пекло".
Почули боги такі слова й всполошились - хто тоді стане їм жертви приносити? Почали всевишнього вмовляти:
- Обдари його щедро багатством і відійшли назад на землю, не те від його мовлень там підуть безладдя.
Послухався всевишній богів і повелів доправити патвари додому.
Став тепер думати патвари: "Адже коли я вмру, Ямараджа неодмінно із мною розквитається. Треба щось придумати, щоб вислизнути від розплати".
Думає так, а живе своїм колишнім звичаєм: нікому від нього добра не мабуть.
Усі тільки собі загрібає, іншому ні крихти не дає.
Так у мирській суєті пройшло усе його життя. Зате у смертну годину свій зробив він благу справу - подарував священнослужителям-брахманам пошук стару корову.
Умер він. Привели його до Ямарадже, і почався підрахунок його справ. Гріх на гріху, а заслуг - одна ця корова біс-плодова. Запитує його Ямараджа:
- За що прагнеш спершу одержати воздаяние: за гріхи або за заслуги? Патвари йому відповідає:
- Спершу мені вшановуй за заслугу, а потім у пекло піду пектися. Ямараджа погодився.
З'явилася перед ними корова й запитує у патвари:
- Який наказ буде? Що повелиш, то відразу й зроблю. Патвари руки склав, як на молитві, і говорить:
- Матінка! Застроми свої обоє рога у черево цьому Ямарадже так трусни його гарненько, щоб дух з нього геть.
Почула це корова - і до Ямарадже, а той навтьоки. Біжить він, молить і просить корову зупинитися, так та слухати нічого не бажає. Втрутилися отут у цю справу боги, і погодився патвари з Ямараджей на тому, що дасть йому Ямараджа місце на небі. Ось так і потрапив патвари у обитель богів, і збулися слова Наради, що від людини живого Ямарадже несолодко прийде.