У старожитні часи, говорять, зайці тигрів їли. Пішов раз коваль у ліс - дров нарубати на вугілля. Саме у цю пору заєць гнався за тигром. Загнав його туди, де коваль дрова рубав. Тигр причаївся, а заєць навколо нишпорить.
Отут тигр і говорить. Ковалеві, виходить, він говорить:
- Агов ти, урятуй мене.
- Ні, не стану, - відповідає коваль. - Ти адже мене відразу з'їж.
- Не буду я тебе є, - сказав тигр.
Ну, коваль його й сховав. Потім тигр йому говорить:
- Не смій нікому про це розповідати. Якщо скажеш, я тебе знімання - так і знай.
Що отут робити бідоласі? Спершу він тигра сховав, а тепер тигр йому такі слова говорить. Він і відповідає невиразно, гнусавенько так: " Звичайно, не розповім". А поки вони розмовляли, підбіг заєць. Коваль як запустить у нього сокирою - разом убив його на смерть. На прощання тигр знову сказав: "Нікому не розповідай", - і втік.
Коваль спалив вугілля, звалив вузол па плечі - і зайця туди ж-і пішов додому. Як прийшов, було вже до - вільно по полудню. Сам обпалив зайця й нарубав м'ясо, а дружина зварила рису й приготувала м'ясну приправу. Сіли вони є, дружина й запитує: - Де ти зайця вбив? Коваль не відповідає. Дружина знову:
- Ну скажи ж, де ти його вбив. Він такий смачний. Завтра я піду з тобою. Ти будеш зайців ловити, а я тієї часом дров тобі нарубаю. Тоді чоловік їй говорить:
- Я тобі скажу дещо. Тільки ти остережися, нікому не переказуй. Будь спокійний, не скажу, - відповідає.
Ось чоловік їй усі й розповів.
- За тигром, - говорить, - заєць гнався. Отут я сокира у зайця кинув і прикінчив його на місці. Тигр мені тоді й говорить: "Нікому не розповідай, а то я тебе знімання". Ось я тебе теж попереджаю: нікому не переказуй.
Ну а тигр надвечір сам прийшов до його будинку, лежав під стіною й усе чув. Тільки вони лягли спати, тигр увійшов у будинок, схопив коваля й поволок спершу у двір, а потім за село. Хто його знає, як це він його ухитрився тягти, тільки нічого ковалеві тигр не ушкодив. Відніс його подалі у ліс і поклав на землю, а у коваля стегна так і трясуться від страху. Побачив це тигр, здивувався й запитує:
- Дивися, як у тебе стегна трясуться. Із чого б це?
- Так я тільки що зайця у шлунка відправив, - відповідає коваль. - А тепер він назовні проситься.
- Перегоди, перегоди! - говорить тигр. - Ти його не випускай. Дай я спершу відійду малість.
- Добре, - той говорить. - Я його ще потримаю. Тільки ти поспіши, не затримуйся.
Тигр утік, а коваль пішов додому. Його здогад урятував.