Пізнім вечором на горище до сеттияру забрався злодій. Хазяїн почув шерехи над головою й відразу ж догадався про його присутність. Однак підняти лемент він побоявся - а раптом грабіжник збройний, і не встигнуть сусіди збігтися, як він пустить у хід свій кинджал...
Замість того щоб улягтися спати, сеттияр зробив вигляд, начебто оглядає скриньки із грішми. Та раптом заволав у усі горло:
- Ой-Ой-Ой! Скорпіон! Мене вкусив скорпіон!
На лементи сеттияра збіглися сусіди й приклали до місця уявного укусу листи маргози - кращий засіб від отрути скорпіона.
- Ну як, - запитали бідолаху, - отрута ще не встигнула глибоко проникнути?
- Не знаю, як отрута, - відповів хитрун, - а ось на моє горище хтось проникнув. Перевірте-но, чи там він ще.
Сусіди стягнули грабіжника з горища й довго потім дивували хитрості сеттияра.