У бога Шиви й богині Парвати були два сини - Картикейя й Ганеша. По зовнішності й по характеру брати дуже відрізнялися друг від друга. Шестиликий Картикейя, високий, худий, запальний, слил митецьким воїном.. Хобот і важка фігура робили Ганешу схожим на слона. Зате вдачею він мав спокійний і добрий. Від народження Ганеша був дуже гарним хлопчиком, і ось як трапилося, що він став схожий не па хлопчика, а на слона. Коли Ганеше пішов другий місяць, Парвати розв'язала зробити обряд наречення імені.
Почалися готування до свята. Усім богам були розіслані запрошення. Та й хто б з них не побажав прийти на свято до великого Шиве! Нарешті настав довгоочікуваний день. Парвати надягла на Ганешу гарне плаття й коштовності й уклала його у золоту колиску. Усі боги, що подарували па торжество, були у_захопленні красою хлопчика й принесли йому багато подарунків. Тільки бог Шани, коштуючи за всіма, завзято не піднімало око.
Перед відходом з будинку він через щось посварився зі своєю дружиною, і та, бачачи, що Шани причепурився й збирається на свято, вийшла із себе. Їй хотілося, щоб він залишився будинку й вона змогла б вилити на нього весь свій гнів. Але Шани її капризи так набридли, що він будь-що-будь розв'язав піти. Та тоді вона його прокляла. "Перший, на кого впаде твій погляд, залишиться без голови", - сказала вона йому на прощання. Ось чому Шани ні на кого й не дивився.
Помітивши це, Парвати побрала Ганешу на руки й підійшла до Шани. Відвернувшись, він розповів їй про проклін подружжя. Але гордість за сина затуманила Парвати голову, і вона сказала:
- Помилуйся, Шани, який гарний у мене син, і до того ж його батько - великий Шива! Забудь про проклін, подивися на нього.
Ледь Шани глянув на Ганешу, як голова хлопчика відділилася від тулуба й зникла. Боги завмерли. Веселощі перервалися, усе засмутилися. Парвати спершу начебто скам'яніла, а потім, дивлячись на безглавого сина, голосно заридала. На щастя, поруч був Вишну - устра-нитель усіх лих.
- Якщо Ганеше негайно приставити будь-чию голову, вона приросте, - сказав він.
Першим на очі Шиве попалося слоненя. Та Шива, не замислюючись, відірвав у нього голову й приставив до тіла хлопчика. Хлопчик ожив. Парвати обрадувалася, але, бачачи, як на особі Ганеши бовтається хобот, засмутилася знову. "Тепер усе будуть глузувати з мого сина й
Ніхто не стане почитати його", - думала вона. Але Ганеша не сумував. Він дуже любив батька й мати, був слухняним, відданим сином. На подяку за його відданість і терплячість Шива благословив сина: "Так будеш ти самим розумним, самим добрим і самим шанованим із усіх богів!" Парвати була щаслива. Так з тих пір і стали першим шанувати Ганешу й за ним - усіх інших богів.
Одного разу Картикейя й Ганеша відіграли на березі святого озера Манасаровар. Ганеша брав ласощі у хобот і простягав їх Картикейе. Коли Картикейя намагався схопити ці ласощі, Ганеша спритно підкидав їх нагору й з'їдав, а Картикейя так і залишався стояти з роззявленим ротом.
"Так мені ніколи не перемогти Ганешу, - розв'язав Картикейя. - Краще побіжу з ним наперегони. Ганеша важкий, незграбний, швидко бігати не вміє". Але мудрий Ганеша прекрасно зрозумів, що затіває його брат. Ховаючи посмішку, він сказав:
- Братик, навіщо нам бігати наперегони, однаково я обжену тебе. Сперечалися вони, сперечалися й нарешті вирішили:
- Хто за п'ятнадцять днів обійде навколо трьох мирів і повернеться першим, той і буде переможцем.
На інший день Картикейя рівно о четвертій годині сіл на свого павича й відправився у шлях.
"Та як це Ганеша збирається обігнати мене, - міркував по дорозі Картикейя, - він такий незграбний, що йому ступити й те важко, а коли Ганеша йде, його важке тіло усе трясеться й перевалюється з боку на бік. А тому, що він ненажера й цілий день лопає ласощі, він розжирів ще більше. До того ж Ганеша їздить верхи тільки на миші. Хіба її крок може зрівнятися. с павиним? Коли я приїду, він, звичайно, усе ще буде купатися у озері. Тоді - Те, перемігши Ганешу, я одержу звання першого!"
Тим часом Ганеша, удосталь накупавшись і наївшись ласощів, прийнявся за розрахунки. Він точно вирахував час, коли повинен вернутися Картикейя, і спокійно поринув у читання. Та у той день, коли Картикейя повинен був підійти до будинку, Ганеша з'явився до своєї матері Парвати, здійснив навколо неї парикраму, поклонився й сіл поруч,
Втомлен, що задихався Картикейя вбіг у будинок і бачить: сидить Ганеша біля матері. Що за чудо!
- Хіба ти, братик, уже встигнув обійти навколо трьох мирів? - викликнув він.
Ганеша, весело розсміявшись, відповів:
- А я нікуди й не їздив. Сидячи тут, я обійшов навколо трьох мирів.
- Але хіба це можливо? - запитав Картикейя. Та Ганеша сказав:
- Послухай, братик мій старший: мати головніше трьох мирів, і зробити парикраму навколо неї - більше, чим обійти три мири.
Почувши це, Парвати посміхнулася. Картикейя попросив батька розсудити їх.
Вислухавши синів, Шива прийняв сторону Ганеши.
Так розумн, що любить Ганеша ирослил першим, кращим.
Та коли сказання про відданий Ганеше стало добре відомо всюди, серед богів відбувся сиор:
- Кого ж тепер з богів люди будуть почитати першим, кому першому стануть вони поклонятися, кому першому будуть приносити жертви, першому возжигать священний вогонь?
Кожний праг, щоб усі зти почесті раніше інших дісталися йому. Щоб покласти кінець суперечки, самий старий бог - Брахма - сказав:
- Повага заслужить той, хто тричі обійде навколо землі й повернеться першим.
Почувши про такий розв'язок, боги зібралися у зазначеному місці, щоб брати участь у змаганні. Ледь подали знак, кожний сіл на своя тварина, і змагання почалося. Тільки важкий, незграбний Галета на своїй великій миші відправився назад до себе додому.
"На миші далеко не виїдеш, - міркував він по дорозі.- Але що ж робити? Так, згадав! Брахма кілька раз говорив, що мати по своїй доброті, лагідності й любові до дітей важливіше землі. А тіло батька Шиви вміщає увесь світ. Чому б не зробити парикраму навколо них?"
Вирішив він так і відправився на своїй миші до сніжної вершини Кайласа. Приїхав туди Ганеша, дивиться - батько Шива сидить, занурений у глибоке споглядання.
- Мама, іди скоріше, сядь поруч із батьком, - сказав він Парвати, побравши її за
Руку.
- Що трапилося, Ганеша? - здивовано запитала матір.
- Це я розповім тобі потім, а зараз, будь ласка, зроби як я прошу.
- Ну добре. - Вона підійшла до Шиве й села поруч. Гапеша спершу поклонився у ноги своїм батькам,
Потім сім раз зробив навколо них парикраму й відправився у Спокої Брахми.
Саме у цей час вернулися зі змагання й інші боги. Застав у Брахми Ганешу, вони подумали: " Як видне, Ганеша не зміг здолати відстань і повернувся з півдороги. А зараз ось сидить у ніг Брахми й говорить йому влесливі слова, щоб як-небудь вибачити своя поразка". Але коли ушанований Брахма оголосив усім богам, що звання першого одержав Ганеша, ті здивувалися й обурилися.
- Як же це так, великий Брахма, адже Ганеша не брав участь у змаганнях! Як же він міг виграти?
Тоді Брахма оголосив їм:
- Ганеша не тільки сім раз обійшов навколо землі - він обійшов сім раз навколо всесвіту!
- Хіба можливо таке? - викликнули здивовані боги.
- Ганеша - люблячий, що й почитає своїх батьків син; сім раз він зробив навколо них парикраму. Хто ж сумнівається у тому, що мати рідна вище матері-землі, а господь Шива - це весь всесвіт! Тому-то-те Ганеша й став переможцем, - відповів богам Брахма.
Так і закріпилося за відданим своїм батькам, вірним сином Ганешей звання першого - кращого з богів.