Якась людина плила у човні. Був він учений і дуже хизувався своєю вченістю.
- Ти чому-небудь вчився?-запитує він човняра.
- Ні, неучений я. Тільки гребти вмію - це моє заняття, - відповідає хлопець.
- Невчений? Уважай, що даремно живеш, яке від тебе пуття! Нікчемний ти хлопець!
Образився човняр.
"Добре, покаджу тобі зараз, є від мене пуття чи ні!"-думає він. Нахилив зненацька човен, і полетів учений у воду. Борсається він у воді, ось-ось втопить, а човняр запитує:
- Так, виходить, нікчемний я хлопець, так?
- Що ти, що ти! - залепетав спесивец.- Бог на небі, а ти на землі! Урятуй мене, тону!
Витягся човняр його з води й знову запитує:
- Так який же я хлопець?
- Немає на світі рівного тобі, рятівник мій! Бачу - будь-яке вміння потрібно людям! Я з моєю вченістю ледве до дна не пішов!