Жили старий з бабою, був у них син. Став батько вмирати, син і запитує у нього:
- Як же мені жити, батько? Батько говорить:
- Живи так, щоб плуг сріблився й лисими шкірами була огорожа покрита.
Син ще запитує:
- Немає чи у тебе яких заощаджень, ти адже міцно жив, батько?
- Моє багатство у поле, там і ти знайдеш його, тільки копай.
Ось умер батько. А будинок був багатий. Як весна настала, пішов хлопець до коваля, купив срібла й велів плуг сріблом покрити. Коваль запитує:
- Навіщо тобі плуг сріблити? - Так мені батько заповів, сказав, що від цього ябуду жити багато.
Потім купив хлопець лисих шкір і всі огорожі обвішав. Запитують у нього люди:
- Навіщо ти лисі шкіри на огорожі вішаєш?
- Мені батько велів: жити, мол, добре будеш.
Відправився хлопець у поле й почав копати. Вирив багато глибоких ям. Люди запитують:
- Навіщо ти такі ями на поле викопуєш?
- Батько казав, що тут скарб захований, ось я й шукаю.
Поки хлопець із працівником на парі всім цим займався, стали у нього заощадження танути. Бідність настала. Думає хлопець: як далі жити, коли всі припаси скінчилися, а від батьківських рад ніякого прибитку немає. Пішов хлопець по світлі побродити, подивитися, як інші люди живуть. Забрів він до одній удовиці, попросився переночувати. Господарка запитує:
- Хто ти й звідки прийшов?
- Ось пішов подивитися, як люди на світі живуть. Був у нас багатий будинок, але вмер мій батько, а перед смертю дав мені такі ради: щоб плуг мій сріблився, огорожа була лисими шкірами покрита, а багатство, мол, у поле заховане й там мені його шукати випливає. Я всі так і зробив - плуг сріблом покрив, огорожу завісив лисими шкірами, усе поле із працівником перерив - і нічого не знайшов.
Зубожів я, і нема чим мені тепер жити. Удова запитує у хлопця:
- Здоров'я у тебе яке?
- Здоров'я-Те гарне, так ось ніякого пуття від батьківських рад немає.
- Не так ти усе робиш, - говорить удова. - Ось я тобі зараз рада
Дам, і якщо ти мене послухаєш - те налагодиться твоє життя. Як повернешся додому, те нарубай дров березових так уклади у огорожі сушитися. Тобі буде тепло на зиму - це і є лисі шкіри. Поле ори, не покладаючи рук - і буде твій плуг сріблитися. А станеш ріллю старанно обробляти - так буде у тебе й хліб. Ось тобі й багатство.
Пішов хлопець додому й став жити, як удова його навчила. Почавши орати й працювати ретельно, зібрав він добра ще більше, чим при батьку було.