У озері жив чорт. Був він як людей, тільки голий. Те вилазить із озера, то знову йде під воду.
На озеро прийшов евенк. А день те був жаркий прежаркий, сслнце гаряче прего рячее. Евенк тихенько підійшов до берега. Він те знав, що у озері рис водиться. Про це він довідався від свого діда. Чорт спить собі на березі озера, спить голий, без одягу. Евенк підкрався до сплячого чорта й ножицями відрізав небагато волосся. Волосся у чорта довжелезні. Чорт прокинувся й праг піти під воду, але не міг.
Та ось подумав він: Напевно, людина зрізала мої волосся, тому я й не можу піти у воду.
Обмацав чорт голову: дійсно, волосся відрізані ножицями. Зрозумів він, що тепер зовсім не зможе йти під воду.
Чорт підійшов до людині й говорить: – Друг, навіщо обстриг волосся?
- Я обстриг, щоб ми стали товаришами на рік. Чорт запитав:
- А ти багатий або бідний?
- Я бідний.
- Ну, – сказав чорт, – опікуй мене цілий рік. Знайди для мене одяг: сорочку, шубу, взуття. Я тобі за одяг заплачу, якщо будеш опікувати мене.
Евенк від свого діда знав про багатство чорта й що черево того чорта – суцільне золото. Він знав, що чорт харчується золотом, яке перебуває у озері. Їжа його – тільки золото, хліба не їсть зовсім.
Евенк дав рису новий одяг.
Чорт сказав:
- Тільки дивися, помести мене у будинку. Будинок зроби для мене теплий, із грубкою. Я там і буду жити. А як будувати будинок, я тебе навчу.
Та ось евенк зробив для нього будинок. Чорт учив його, як робити домишко.
Коли людина побудувала, чорт сказав:
- Друг, за те, що ти дав мені одяг, я тобі дам багато грошей.
Та чорт дав евенкові золота, великий злиток, і сказав:
- Ну, тепер іди купи товарів.
Евенк пішов до купців за товарами. Усякої всячини набрав.
Та став та людина багатіти по милості чорта. Повозився евенк із чортом рік, але став багатієм.
За рік волосся у чорта отросли. Чорт сказав:
- Друг, мої волосся отросли, і пора мені у воду. Розстанемося назавжди! Більше не побачимо.
Так евенк став багатієм.