Жив на землі Крилатий, літав, як птах, і пожирав людей. Ніхто не міг перемогти Крилатого.
Одного разу серед людей народився хлопчик, якому дали ім'я Агди. Підріс Агди й сказав людям, що він не боїться Крилатого, що побореться з ним і вб'є його. Але ніхто не вірив цьому. Напроти, усе відговорювали Агди: Крилатого ніяк не перемогти, він літає, як птах, а тому його не треба й торкати.
Агди нікого не послухався. Пішов мандрувати. Побував у восьми племен, переговорив з вісьма могутніми жінками. Жінки обіцяли зібратися й зробити для нього більші залізні крила. Але це могло бути лише через три роки. З нетерпінням чекав Агди цього строку.
Настав установлений час, і жінки зробили йому залізні крила. Агди надяг їх і через сім років навчився літати. Рівно двадцятилітнім полетів агди шукати Крилатого.
Ось летить Агди над лісом, побачив бабу й запитує її:
- Бабуся, не чи знаєш, де живе Крилатий?
- А тобі навіщо його?
- Я прагну поборотися з ним і вбити його.
- Ні, я тобі не скажу, де він. Який ти ще воїн?..
Агди розсердився, загримів крабоми й полетів далі. Побачив куріпку, зупинився й запитав її. Та говорить:
- Знаю, але мені колись із тобою розмовляти: я відшукую собі корм.
Розсердився Агди, летить далі. Зустрівся зі старим.
- Дідусь, не чи знаєш, де живе Крилатий?
- Знаю, – відповів старий. - А навіщо тобі його? Агди розповів, навіщо він відшукує Крилатого.
Тоді старий і говорить:
- Покажи мені, молодець, свою силу, тоді я покаджу тобі дорогу до Крилатого, а то я боюся його: він дуже сабоний і літає, як птах.
- На чому ж, дідусь, показати мені свою силу?
- Ось якщо, зломиш сім більших, у ряд зростаючих дерев, тоді я побачу твою силу!
Агди піднявся над лісом, замахав, загримів крабоми, пустив вогненні блискавки й расщепал у скіпу сім більших дерев.
- Тепер я знаю твою силу, – сказав дідок, – ти богатир. Слухай. Далеко звідси є велике болото, через яке ні людей, ні олень ніколи не переходили. За цим болотом – ліс, а у тому лісі живе Крилатий; ти лети й будь обережний.
Агди покинув доброго дідка. Перелетів тайгу, знайшов болото, перелетів його. Побачив юрту Крилатого… Налетів, загримів крабоми… Пустив вогненні стріли…
Запалала юрта Крилатого. - Сам Крилатий корчився у вогненному полум'ї. Але ось він обернувся пташкою… і полетів до неба. Агди погнався за ним…
З тих пір Агди літає по небу, гримить своїми крабоми, пускає вогненні стріли, щоб убити Крилатого. Літає на крилах, які йому зробили жінки.