Жили-Минулого чоловік так дружина, і було у них сім ягничок, куце лоша, собака так кішка. Найняли вони підпаска - овець пасти. Ось раз побрав підпасок вузлик з їжею й пішов у поле зі своїми сьома ягничками. Раптом, звідки не візьмися, вовк.
- Ах, які славні ягнички! Це твої? - запитує вовк.
- Мої, - відповідає підпасок. А вовк і говорить:
- Віддай мені вузлик з їжею, а то я вівцю у тебе знімання.
- Не віддам, - говорить підпасок.
Ну, вовк і з'їв одну вівцю.
На інший день підпасок знову побрав вузлик з їжею й пішов у поле із шістьома ягничками. А вовк знову отут як отут, і було всі, як у перший день: вовк попросив у підпаска вузлик, а підпасок не захотів його віддати, вовк і з'їв другу вівцю.
Та щодня те ж було, поки вовк усіх овець не поїв. Налаяв хазяїн підпаска й велів йому куце лошати пасти. Раз пішов підпасок у поле доглянути за лошам, а назустріч йому знову вовк.
- Агов, підпасок, віддай мені свій вузлик, а то я у тебе лошати знімання, - говорить вовк.
Не захотів підпасок віддати вузлик - вовк побрав та й з'їв куце лошати.
Відвертав підпасок, розповів, що з ним приключилося, а хазяїн його ладь погнав і не велів додому приходити, поки не віднайдуться сім ягничок так куце лоша.
Робити нема чого, довелося підпаскові у дорогу пуститися, хоч він і знав, що ягничок так лошати ніде не знайти, вовк їх поїв. Ішов він, ішов і Зголоднів, розв'язав свій вузлик з їжею й тільки було поїсти зібрався, звідки не візьмися - вовк.
- Агов, підпасок, віддай мені свій вузлик, а то я тебе саме знімання, - говорить вовк.
Не віддав підпасок свій вузлик - вовк його й проковтнув.
Чекали, чекали хазяї, коли підпасок додому відвертає, а його немає як немає. Послали вони працівника його пошукати. Працівникові теж вовк зустрів, ось працівник його й запитує, не чи бачив він підпаска, так сім ягничок, так куце лошати. А вовк йому відповідає:
- Чуєш, як у череві у мене гурчить так буркоче, ось вони де, і для тебе там місце найдеться.
Та із цими словами - хап! - і з'їв працівника. Заждалися хазяї свого працівника, немає його й немає. Послали вони дівчину-служницю його пошукати. Їй теж вовк назустріч попався, дівчина його й запитує, не чи бачив він підпаска, так сім ягничок, так куце лошати, та ще хазяйського працівника. А вовк їй у відповідь:
- Чуєш, як у череві у мене гурчить так буркоче, ось вони де, там і для тебе містечко найдеться.
Хап! - і з'їв її.
Чекає-Пожде хазяїн, коли дівчина додому відвертає, а її всі немає й ні, під кінець набридло йому чекати, і відправився він на пошуки сам. Зустрів він вовка й запитує, не чи бачив той підпаска, так сім ягничок, так куце лошати, так працівника, та ще дівчину-служницю. А вовк йому:
- Чуєш, як у череві у мене гурчить так буркоче, ось вони де, мабуть, і тобі там місце найдеться.
Та із цими словами - хап! - і проковтнув хазяїна.
Довго господарка чоловіка чекала, а він усе не йде так не йде. Під кінець не стало їй більше спокою, і пішла вона сама його пошукати. Зустрівся їй вовк, вона його й запитує, не чи бачив він підпаска, так сім ягничок, так куце лошати, так працівника, так дівчину-служницю, та ще її чоловіка.
- Як не мабуть, - вовк їй відповідає, - чуєш, у череві у мене гурчить так буркоче, ось вони де, та й для тебе ще містечко найдеться.
Хап! - і господарку теж проковтнув.
Набридло собаці однієї сидіти, хазяїв чекати, і пішла вона з будинку їх шукати. Попадається їй назустріч вовк, вона його й запитує, не чи бачив він підпаска, так сім ягничок, так куце лошати, так працівника, так дівчину-служницю, та ще хазяїна з господаркою. А вовк відповідає:
- Чуєш, мабуть, як у череві у мене гурчить так буркоче, ось вони де, та й для тебе там місце найдеться.
Хап! - і проковтнув собаку.
Не залишилося у будинку нікого, крім кішки, їй теж нудно однієї здалося. Побігла вона всіх зниклих шукати, зустрічає вовка й запитує, не чи бачив він підпаска, так сім ягничок, так куце лошати, так працівника, так дівчину-служницю, так хазяїна з господаркою, та ще собаку.
- Як же, як же, - вовк відповідає, - чуєш, у череві у мене гурчить так буркоче, ось вони де, а й для тебе ще містечко найдеться.
Хап! - і кішку теж з'їв.
Однак ж вовк поскупився: затісно стало у нього у животі, собака з кошкою посварилися, так так зчепилися, що вовче черево пазурами й роздерли. Та вивалилися звідти підпасок зі своїми сьома ягничками, куце лоша, працівник, дівчина-служниця, хазяїн з господаркою й собака з кішкою - живі-здорові, цілі й непошкоджені. накинулися вони всією скопою на вовка й убили його, а самі, веселі так задоволені, додому пішли.