Давним-давно жила у селі вдова із трьома синами. Коли прийшов її

Смертна година, вона призвала синів і поділила між ними нарівно усе своє

Багатство. А потім, коли зі спадщиною було покінчено,

Вона понадила до себе молодшого сина й щось

Жили колись у одному лісі по сусідству Лиса й Пелікан. Були вони зовсім не схожі один на одного - Лиса хитра й хвалькувата, Пелікан - простодушний і скромний. А жили меж собою дружно й весело. Одного разу сиділи вони, як звичайно, і розмовляли. Раптом Лисиця й говорить Пеліканові:

- Дружочек

За давніх літ державою Паган правил могутній і слушний король Дхамма. Усі свої діяння він затворів у строгій відповідності із законами, і слава про його справедливість досяглася меж раю, де панував Тиджамин. Та розв'язав Тиджамин перевірити, чи дійсно король Дхамма настільки бездоганний, не чи відступає він інший

Якось Ворон побачив такого жирного Крокодила, що у нього навіть слинки потекли.

- Друже Крокодил, - прокаркал він, задумавши недобре, - який же ти, право, домосід. Та що ти сидиш у цієї лужице? Адже зовсім поруч більша ріка. Набагато глибше й ширше цієї!.. - Але я щось не чув про неї, - заперечив

З найпершого дня появи на світло мони ласкаво називають своїх синів Кумбалайн.

У одній сім'ї батьки теж називали свого первістка Кумбалайном так так звикли, що забули дати йому ім'я. Виріс Кумбалайн сабоним і працьовитим. Одного разу із сусіднього села приїхав хіромант. Глянув він на руку Кумбалайна й сказав:

- Лінії

Колись давним-давно на краю одному села стояв монастир. Та жили у тому монастирі мудрий чернець, шанований усіма жителями села, старець, що готувався прийняти постриг, так трохи учнів. Старець той слил більшим сперечальником. Про що б хто не заговорив, він обов'язково доводив зворотне.

Якось цар Лев скликав усіх звірів і сказав:

- Коли я виходжу на полювання, усіх вас охоплює сліпий страх, а тим часом, щоб утамувати голод, я вбиваю тільки одного з вас. Якщо ви погодитеся

Виділяти на мій стіл щодня одного з вас, це буде краще для всіх. Ви звільнитеся від страху й непевності, а мені не потрібно буде ходити на полювання.

Так і вирішили.

У далекі, далекі часи жив так був багатій, і було у нього два сини. Занедужав раптом багатій. Покликав перед смертю він своїх синів, розділив між ними майно й наостанку сказав:

- Милі мої сини! Їжте завжди тільки смачну їжу. Ніколи не їжте того, що несмачно!

Сказавши

Жила колись у одній деревеньке на самому краї світла бідна сім'я. Та було у цій сім'ї двоє дітей: дівчинка років п'ятнадцяти так хлопчик років десяти. Батько їх ішов на заробітки й будинку майже не бував. З дітьми залишалася мати. Вона й клопотала по господарстві. Та хоча сім'я була бідна,

Жила-Була у одному селі бабуся по імені матінка Хня, від народження сліпа. Найбільше на світі вона любила повеселитися.

Одного разу у село приїхала трупа бродячих акторів. Матінка Хня разом зі своїми односільчанами відправилася на виставу.

У самий напружений момент дредставления багато глядачів повставали з місць.