Жив колись у одному селі дуже багата людина. Він був працьовитий і старанний і примножив свій скромний стан, займаючись розведенням і продажем домашньої худобин і птаха. Згодом він одружився на миловидній дівчині, і незабаром у них народився син. Коли хлопчикові минуло тринадцять років, мати

Наближався час традиційного сільського свята у тій місцевості, де жив До Пвей Чи. Кожна сім'я брала посабону участь у підготовці до цього довгоочікуваного дня. Одні куховарили всілякі частування, інші придумували цікаву програму святкової вистави. Словом, усі були зайняті по горло.

Один До Пвей

Жили-Минулого чоловік і дружина. Вони часто сварилися, а посварившись, ніяк не прагли миритися. А тому що вони постійно не розмовляли, то у випадку потреби висловлювалися за допомогою олівця й паперу. Одного разу, під час чергової незлагоди, знадобилося чоловікові встати ранком раніше, і він написав дружині записку: "Розбуди мене о п'ятій годині ранку".

Жили-Минулого два брати у селі. Прийшло час, і брати розсталися: молодший подався у чужі краї, одружився, розбагатів, а старший залишився у рідному селі, теж одружився, але був він невдачливий, так так і животів у бідності. Та так і отак намагався він викрутитися, тільки не було йому удачі. Одного разу знайшов старший брат, що пустував клаптик землі й розв'язав

Колись давним-давно жили у одному селі чоловік і дружина - До Че й Ма Ей. Жили вони у ладі й згоді, ніколи не сварилися, і жителі села, повчаючи молодь, завжди ставили їм у приклад цю подружню пару:

- Подивитеся, як живуть До Че й Ма Їй, - говорили вони. - Ніколи не сваряться, у всьому

У далекі-далекі часи сабоним потоком дощу ніжна квіточка Бейда був занесений на рисове поле. Так він там і залишився. У посушливе літо, коли від недоліку вологи тріскався ґрунт, квіточці доводилося особливо туго. " Як же можу я залишатися гарн, що цвітуть і ароматним на такій сухій землі", - з гіркотою

Кажуть, жив колись король, який понад усякий захід почитав жінок. Гуляв одного разу цей король по лісу й побачив, як двоє бідняків, чоловік так дружина, рубали дрова. Захотілося королеві довідатися детальніше про їхнє життя, повелів він запросити

Жив у одному селі злодій по імені Швачок А. Був він людиною простодушним, а тому ніяк не міг вибитися з нестатку. Якось уночі забрався він у будинок багатої вдови й став шарити по кутах. Удова ж спала дуже чуйно й, тільки-но зачувши скрип мостин, відразу прокинулася.

- Хто там? - злякано запитала

У одній монастирській школі був строгий-престрогий наставник. Серед інших учнів були у нього два хлопчики: Маун Сута й Маун Балу. Маун Сута відрізнявся ретельністю й старанністю й навіть у відведене для відпочинку час підмітав монастирський двір, підстригав траву, ходив по воду й чистив плаття

Жили колись на світі багаті чоловік і дружина, і був у них один-єдиний син. Був він із самого дитинства більшим бешкетником батьки, що й люблять, ласкаво називали його Тей Наун, що означає "Глупиш".

Ішли роки. З віком Тей Наун не зробився розсудливим, і ім'я це залишилося за ним навічно.

Та коли у селі що-небудь траплялося, усе знали,