Жив у Шахсеване багатий Гаджи. Багато було у нього золота й срібла, багато баранів, овець, корів, биків, коней. На великих шахсеванских лугах паслися його численні череди.
Був у нього також і пес, - великий хоробрий пес, гордість його численних черід, хоробрий захисник овець і баранів, вірний друг швидконогих коней. Гаджи любив його й берег, як зіницю ока. Але ніщо не вічно під сонцем! У один нещасний день, прокинувшись, Гаджи знайшов вірного пса бездиханним у своїх ніг.
Бідний, нещасний пес! Він проковтнув кістку, і вона була причиною його смерті...
Яке нещастя для Гаджи! Безутішний був бідний Гаджи! Гіркими сльозами оплакував він смерть вірного, хороброго друга.
Але цього мало... Він наказав загорнути його труп у білий саван і поховав його з такими почестями, як, звичайно, ховають людей ушанованих і шановних. Мулла повинен був три дні й три ночі підряд читати Коран на його могилі. На згадку вірного пса Гаджи влаштував поминки й у продовження семи днів кормил усіх злиденних, убогих, незаможних, роздавав милостиню. Слух про це дійшов до головного мулли.
Вжахнувся святий мулла! Посипав попелом голову, розірвав на собі плаття.
- Вах, розтоптана свята релігія! Змішана із брудом віра пророка! Забутий коран, забутий імам! Зганьблений шаріат, осміяний аллах! ПРО, нечестиві! Сто тисяч раз гідні смерті люди, які насмілилися з пошаною ховати труп пса й читати Коран над його могилою!
Сказавши це, мулла сіл на коня й поїхав до Гаджи, щоб гідним образом покарати його за святотатство Гаджи сповістили про приїзд головного мулли. Він наказав негайно ж виділити з. своєї череди п'ятдесят жирних баранів, і сам пішов до мулли. Поклонившись йому до землі, він поцілував край його одягу й сказав:
- Агов, великий імам, опора й честь нашої святої релігії! Батьки мої так будуть жертвою пороху ніг твоїх! Вислухай горе твого покірного раба. Здох мій пес, мій вірний, славний Боздар, опора мого багатства, захисник моїх черід, гроза ворогів! Він був добрий і розумний, був теперішній мусульманин, почитав мулл і імамів; перед смертю навіть заповів тобі п'ятдесят самих жирних баранів!
- Ех! Не називай його псом!.. Назви його моїм братом, моїм іншому!-викликнув у_захопленні мулла. - Покажи мені його могилу, я піду, прочитаю Коран за упокій його душі!