Жили-Минулого мишеня й кіт.
Одного разу висунулося мишеня з нори й говорить котові:
- Давай станемо з тобою братами.
- Не вийде брата з тебе, - відповідає кіт.
- Чому? - здивувалося мишеня.
Кіт пояснив, що мишеня - боягуз, злодій і шкідник, тому й не годиться йому, котові, у брати.
- Ти правий, я боязкуватий небагато, але не злодій і не шкідник, - відповіло мишеня.
Посміхнувся кіт і запитує:
- А не ти чи прогризаешь мішки й тягаєш борошно й зерно? Мишеня у відповідь і запитує:
- А ти, братик кіт, що ж нічого й не їж? Повітрям харчуєшся?
- Я спочатку нявкаю, прошу, щоб дали мені поїсти, і хазяїн кидає мені м'яса й хліба. А ти, ні у кого не запитавши, тягаєш усе, що погано лежить.
Після довгих сперечань кіт, нарешті, погодився:
- Добре, давай дружити. Але якщо ти обдуриш мене, нарікай на себе, я тебе знімання.
Мишеня обрадувалося, і стали вони жити разом. Одного разу мишеня запропонувало котові:
- Братик кіт, надворі осінь, погода коштує гарна, їжі навколо багато. А скоро настане зима, усе покриється снігом, жити стане важко. Давай запасемося на зиму провіантом.
- Давай, - погодився кіт.
- Знаєш, - сказало мишеня, - мене приб'ють, якщо я візьмуся за цю справу. Краще, якщо ти станеш ходити по будинках. Побачиш, де масло збивають, помяукаешь - дадуть тобі шматочок масла. Так і збереться запас на зиму.
Кіт погодився й із цим. Зібрав він багато масла. Знайшли мишеня й кіт глиняний горщик, поклали туди масло, віднесли у сад і закопали під деревом. Пройшло якийсь час. Зима вже була на носі. Не витерпіло мишеня, обдурив кота.
- Братик кіт, - говорить він, - сьогодні ім'я дають моєму двоюрідному братові,
Мене запросили у гості, дозволь мені піти.
- Іди, але вертайся швидше, - дозволив кіт.
Попрощалося мишеня з котом і вийшов з будинку. Направилося мишеня прямо до схованки, розгріб землю, поїв небагато масла, знову закидав яму землею й повернувся додому.
- Як же назвали двоюрідного брата? - запитав кіт.
- Немножечкой, - відповіло мишеня.
- Нехай буде щасливий, гарне ім'я, - сказав кіт. - Але що означає воно?
- Братик кіт, мені самому ще не зрозуміле значення цього імен. Ось скоро будуть давати імена двом іншим моїм двоюрідним братам, тоді я тобі й поясню значення всіх імен. Пройшло кілька днів. Мишеняті знову захотілося поїсти масла.
- Братик кіт, сьогодні мене запросили до іншого двоюрідного брата, не можу не піти - родичка образилася. Дозволь.
Дозволив кіт мишеняті піти й цього разу. Мишеня жваве побіг до заповітного дерева, відкопав горщик, від'їв масла до половини горщика, знову закопав його й повернувся додому.
- Як назвали двоюрідного брата? - запитав кіт.
- Половинушкой, - відповіло мишеня.
- Дивні імена дає твоя родичка, - здивувався кіт.
Пройшло ще кілька днів. Бачить мишеня, що на вулиці стає морозно, скоро піде сніг, замете всі навколо-не зможе він тоді знайти горщика.
- Братик кіт, відпусти мене до третього мого двоюрідного брата. Не можна кривдити родичів. Дозволь піти востаннє, - просить мишеня.
- Братик мишеня, - відповідає кіт, - я не маю нічого проти, іди, тільки скоріше вертайся - нудно одному будинку.
Мишеня побігло до дерева, викопав горщик, з'їв усе масло, закопав порожній горщик. Повернувся додому. Запитав кіт, як назвали немовляти цього разу. Додонишкой, - відповіло мишеня. Здивувався кіт, посміхнувся.
- Чому ти посміхаєшся, братик кіт, - запитало мишеня, - не подобається тобі ім'я?
- Знаю я, що усе імена мають сенс. Але змісту цих імен не можу зрозуміти, - відповів кіт.
- Зрозумієш, коли заглянеш у горщик, - сказало мишеня.
- Що ти бовтаєш, мишеня? - викликнув кіт. - Причому отут горщик? - Та згадав кіт про запас масла. - Братик мишеня, добре ти мені нагадав про горщик. Адже у нас же цілий горщик масла прихований, підемо подивимося, як воно там.
- Утомився я з дороги, братик кіт, - відговорилося мишенята, - завтра навідаємося.
Погодився кіт. Лягли вони спати. Ранком кіт говорить:
- Ну, вставай, підемо подивимося, як наше масло, братик мишеня. Прагло мишеня й цього разу відговоритися, але кіт настояв па своєму.
Пішли вони до дерева, відкопали горщик, а він порожній.
- Ах, хитрун, це ти з'їв масло, - розсердився кіт. Мишеня сказало, що сам кіт з'їв їх запас. Стали вони сперечатися.
- Як я міг з'їсти стільки масла? - говорить кіт.
- Спершу трошечки, потім до половини, а потім до дна, - пояснило мишеня.
Отут кіт усе зрозумів.
- Мені ці слова знайомі, - викликнув він. - Ось як ти ходив до двоюрідних братів. Ти з'їв масло, а я знімання тебе.
- Але ж ми друзі, братик кіт, - заблагало мишенята.- Друзів не їдять.
- Правабоно, друзів не їдять, - говорить кіт. - Але пам'ятаєш, ми з тобою вмовилися, що, якщо ти мене обдуриш, будеш красти, я тебе знімання. Ну ось, ти не позбувся своїх дурних звичок, тому й загинеш. Ти з'їв масло, я знімання тебе.
Кіт кинувся на мишеня й проковтнув його.