Гуляв лев по лісу й зустрів лиса. Бачить, лис так схуд, що ледве ноги волочить.
- Слухай, що це з тобою приключилося, лис? - запитує лев.
- Тиждень не їв я, - відповідає лис, - не можу нічого добути. Пошкодував лев лиса, добув він дичину й приніс йому.
- Братик лисиць, - говорить лев, - співай-но, наберися сил.
- Не насмілюся я, - відповідає лис, - є при такому могутньому звірі, як ти.
- Не бійся, лис, - наполягає лев. - Так я ж сам приніс тобі, щоб ти поїв.
Але не вдалося леву вмовити лиса, не підійшов той до м'яса.
- Так що ж мені зробити, щоб ти поїв? - запитує лев.
- Давай я зв'яжу тебе по руках і ногам. Тоді поїм спокійно, - відповідає лис.
Погодився лев. Лис зв'язав лев кишками левиного видобутку й уклав його на самому пригріві.
- Братик лівий, ти поспи небагато, щоб я спокійно поїв, - говорить лис. Закрив очі лев, а лис і не думає доторкатися до м'яса.
- Що ж ти не їж? - запитав лев спросоння.
- Я не почну, поки ти не заснеш, - відповідає лис.
Лис-Те чекав, щоб кишки висохнули на сонце, стали міцніше. Дочекався лисиць свого, та й лев заснув, і наївся досита. До ранку спав лев, а ранком прокинувся й бачить, що лежить усе ще зв'язаний.
- Братик лисиць, розв'яжи мене, - говорить.
- Як це тебе розв'язати? Я адже не з'їв усього м'яса, - відповідає лис. Дня два лежав лев зв'язаним. Лис од'ївся, але ніяк не погоджувався
Розв'язати лева. Лев розв'язав розірвати путо, по засохлі кишки тільки впивалися у тіло й заподіювали біль. Як не намагався лев, звільнитися йому не вдавалося. Розлютився лев, розлютив.
- Ах ти, зрадник, - взревів він, - я врятував тебе від голодної смерті. Так-Те ти розплатився із мною? Дай тільки звільнитися, подивишся, що я зроблю з тобою.
Рева лева розносився по всьому лісу. У цей час пробігав повз шакал. Підійшов си до лева й запитав, у чому справа. Лев розповів йому про усе.
- Не горюй, братик лівий, - сказав шакал, - я зараз звільню тебе. Довго бився шакал, перегриз він путо. Лев піднявся, оглянувся по сторонах - лиса й сліду нема.
Віроломство лиса, безпорадність, яку бачив шакал, зачепили левину гордість. Я-Я- найдужчий звір на світі, - думав лев, - і дивися-но, що
Створив із мною якийсь лис.
День і ніч шукав лев лиса й нарешті знайшов. Заревів лев - лисиць упав намертво зі страху.
- Такий кінець усіх зрадників, - проричал лев.