Жив-Був кравець і був у нього учень. Кравець шив для шаха одяг і повинен був закінчити її до наступного дня. Усю ніч кравець зі своїм учнем був зайнятий шиттям. Трохи згодом учень не витримав і заснув. Побачивши це, кравець негайно розбудив його, говорячи, що якщо до завтрашнього дня вони не закінчать роботи, шах піддасть їхньому страшному покаранню.
Прокинувшись, учень сказав своєму хазяїнові, що він бачив дивний сон, і жалко, що той розбудив його. Скільки кравець не просив учня розповісти, що він бачив у сні, юнак відповідав, що поки його сон не здійсниться, він його не розповість.
Випадково у цю ніч шах бродив по місту. Та ось він дійшов до крамниці кравця. Помітивши у ній світло, він заглянув у дверну щілину й побачив, що кравець разом з учнем зайняті роботою. Шах постояв небагато й підслухала вся їхня розмова.
Одяг за ніч була зшита. На інший день ранком кравець доручив своєму учневі доправити її шахові. Скільки шах не вмовляв учня розповісти, що йому приснилося, учень відповідав, що поки його сон не здійсниться, він його не розповість. Нарешті, шах розсердився й наказав посадити його у темницю. Незважаючи на те, що шах щодня викликав учня до себе у наказував йому розповісти про свій сон, юнак, клянучись короною шаха, відповідав, що не
Розповість свого сну доти, поки він не здійсниться. Та щораз шах, розсердившись, відправляв його назад у темницю.
Через якийсь час учень проробив у куті темниці отвір. Темниця ця виходила однієї стіною на двір дочки шаха. Юнак вийшов через пророблений отвір, увійшов у кімнату дочки шаха й побачив, що вона спить на дивані. У головах і у ногах у неї сиділи служниці, які також спали. Оглянувши поглядом кімнату, учень знайшов у кімнаті посуд зі смачним пловом. Він сів, досита поїв плову й тієї ж дорогою повернувся у темницю.
Коли дочка шаха прокинулася й побачила, що плов з'їдений, то подумала, що його з'їли служниці й розсердилася на них. Служниці ж клялися й запевняли її, що вони до плову не доторкалися.
Дві-Три ночі повторювалося те ж саме. Наприкінці - кінців, дочка шаха розв'язала з'ясувати, у чому справа, і підстерегти злодія.
Та ось, одного разу вночі вона побачила, як відкрилися двері і який те юнак, тайкома пробравшись у кімнату, побрав посуд із пловом, начисто з'їв усі, потім вимив і витер руки. Коли він праг уже йти, царівна підхопилася й, схопивши його за руку, запитала, хто він і навіщо сюди прийшов.
Робити було нема чого, і юнак розповів царівні усе, що з ним трапилося. Царівна пошкодувала й відпустила його.
Тим часом шах сусідньої країни відправив у місто свого посланця, який, за його наказом, накреслив на міській площі коло й запитало у шаха цього міста, що означає це коло? При цьому він попередив, що якщо той не зможе відповісти, то повинен буде готуватися до війни із сусіднім шахом. Шах прийшов до своєї дочки, розповів їй про це й просив порадити йому, як зробити. Дочка відповіла, що у цій справі можуть допомогти йому ув'язнені у темниці, тому що вони нічим не зайняті й постійно віддаються міркуванням.
Коли шах пішов, дочка його викликала до себе з темниці учня кравця, розповіла йому про свою розмову з батьком і додала:
- Завтра батько мій викличе тебе й запитає, що означає накреслене коло? Ти погодься відповісти йому на це питання з умовою, щоб він видав за тебе свою дочку. Батько на це погодиться, і тоді ти розповіси йому, що коло означає, начебто увесь світ належить тому шахові. Потім підеш і поділиш коло на дві частини, що буде означати: що половина миру належить цьому шахові, а інша половина - сусідньому шахові, тому що обоє вони шахи. Тоді люди сусіднього шаха, покладуть туди лук, що буде означати, що між шахами відбудеться сварка. Ти ж принесеш і покладеш туди меч, що буде означати, що наш шах не боїться війни. У відповідь на це вони посиплють туди жменя проса. Це значить, що у сусіднього шаха є стільки ж війська, скільки насипане зерен проса. Тоді ти принесеш туди півня й цим даси їм зрозуміти, що наші війська заклюють їхні війська так, як півень клює зерна проса.
Сказавши це, дочка шаха відпустила юнака. На інший день шах викликав до себе юнака й знову став вимагати, щоб той розповів йому свій сої, але юнак упирався й не розповів. Тоді шах запитав, що означає накреслений на площі коло? На це юнак сказав йому, що він відповість на це питання лише за умови, якщо шах видасть за нього свою дочку. Шах обіцяв виконати його бажання. Тоді учень пояснив значення кола, а потім пішов на площу й розділило коло на дві частини. Тоді люди сусіднього шаха принесли й поклали туди лук і стріли. У відповідь на це юнак, поклав туди меч. Ті висипали на землю жменя проса, а юнак приніс туди півня. Так учень кравця своєю кмітливістю побив супротивника.
Пройшло якийсь час, і сусідній шах надіслав тому шахові трьох коней, щоб той довідався, який з них старше і який молодше. Знову шах прийшов до
Своєї дочки й запитав її, як бути. Дочка відповіла йому так само, як і у перший раз. Коли шах пішов, вона викликала до себе юнака, розповіла йому про происшедшем і сказала, щоб за своє пояснення він зажадав у дружин шахську дочку. Якщо шах погодиться, нехай юнак поставить усіх трьох коней у стайню й впустить до них кобилу. Потім він побере кобилу за привід і виведе зі стайні. Тоді й коні підуть за кобилою. Та той кінь, що вийде зі стайні першим, буде самий старший, той, що вийде після нього, буде середній, а той, що вийде останнім, буде самий молодший.
Наступного дня шах викликав до себе учня кравця й спершу зажадав, щоб той розповів йому про свій сон. Але юнак був невблаганний. Тоді шах зажадав, щоб він визначив вік усіх трьох коней. Коли шах обіцяв видати за нього свою дочку, юнак зробив, як йому говорила шахська дочка, і здобув перемогу над послом сусіднього шаха.
Пройшло якийсь час, і сусідній шах надіслав цьому шахові прямий ціпок із проханням визначити її верхівку й підстава.
Шах знову відправився до дочки й запитав, що робити?
Та знову відповіла йому, як і у перший раз. Коли шах пішов, дочка викликала до себе юнака, розповіла йому про те, що трапилося, і сказала, що цього разу він повинен зажадати від шаха, щоб той обвінчав їх; коли ж він обвінчає їх, нехай юнак кине ціпок у воду. Тоді здасться спершу з води кінчик ціпка, а потім її підстава. Сказавши це, вона відпустила юнака.
Наступного дня шах знову викликав юнака й зажадав, щоб він розповів йому свій сон. Та знову той відповів йому, як і у перший раз. Тоді шах попросив його визначити, де кінець і де підстава ціпка. Учень відповів, що виконає його прохання, нехай тільки спочатку шах обвінчає його зі своєю дочкою. Робити було нема чого, і шах обвінчав їх. Тоді юнак, як
Сказала йому шахська дочка, кинув ціпок у воду й довідався кінчик і підстава ціпка. Таким чином, він і цього разу здобув перемогу над послом сусіднього шаха.
Пройшло ще кілька місяців, і шах одержав від сусіднього шаха лист, у якому той просив надіслати свого зятя до нього у гості. Юнак розповів про це шахської дочки, і та написала лист дочки сусіднього шаха. Вона написала їй, що честь однієї дівчини повинні захищати всі інші дівчата, і просила не допустити, щоб батько заподіяв який-небудь збиток її чоловікові.
Юнак побрав лист і відправився до сусіднього шаха. Там першою справою він передав лист шахської дочки. Сусідній шах розв'язав убити юнака й, давши йому сорок днів строку, велів зшити зі скелі халат; якщо не зшиє, шах накаже відітнути йому голову.
Юнак зайшов до дочки шаха й розповів їй про усе. Та відповіла йому, щоб він не боявся; коли настане строк і шах запитає, чому він не зшив халата, треба відповісти, що йому не дали ниток. Коли ж шах розсердиться на своїх слуг, чому вони не дали юнакові ниток, він повинен сказати, що простими нитками шити плаття зі скелі не можна й що потрібні нитки, приготовлені з піску. Коли шах здивується: як це можна приготувати нитки з піску, юнак повинен відповісти йому: "А хіба можна зшити зі скелі халат?" На це шах нічого не зможе заперечити.
Учень кравця зробив так, як говорила йому дочка шаха й, таким чином, розташував шаха до себе. Юнак так сподобався шахові, що той видав за нього свою дочку.
Юнак побрав із собою дочка сусіднього шаха й повернувся до себе.
Через рік обидві дружини народили йому по хлопчикові. Одного разу юнак сидів, тримаючи на одному коліні одного сина, а на іншому - другого. Праворуч від
Його сиділа одна дружина, а по ліву - інша. У цей час увійшов до нього шах. Юнак праг було встати, але шах поклав йому руку на голову й не дав піднятися. Сміючись, юнак сказав:
-Тепер я можу розповісти вам свій сон. Мені снилося, що я сиджу, а на правом і левом коліні у мене по зірці. У цей час місяць спустився з неба мені на голову...
Після цього учень кравця у радостях і спокої проводив із сім'єю своє життя.