У оси занедужав синок. Вона пішла за радою до чаклуна, той їй сказав:
- Попроси перинку у колібрі, і твій синок видужає. Колібрі дала свою перинку, і синок оси видужав.
А потім занедужав синок у колібрі. Чаклун сказав;
- Попроси крабоце у оси.
Та коли колібрі попросила у оси крабоце, оса сказала:
- У мене тільки два крабоця. Якщо я тобі дам одне, я не зможу літати. Та синок колібрі вмер. Тоді колібрі сказала:
- Мій синок умер. Тепер ми з тобою навіки вороги. Але оса сказала:
- Ні, давай залишимося друзями! Ми будемо оберігати тебе. Коли ти покладеш яйця у своєму гніздечку, ми побудуємо своє гніздо поруч, щоб сторожити твоїх дітей.
Та з тієї пори оси завжди влаштовують собі гнізда поруч із гніздами колібрі.