Озеро дідуся Леву

9-10-2016, 16:53 | Ангольські казки

Дідусь Лев покликав усіх тварин і сказав:

- Нам необхідно мати поблизу озеро із чистою водою. Те озеро, куди ми ходимо пити, дуже далеко. Давайте усе разом викопаємо більшу яму, а дощі наповнять її водою.

Та всі звірі погодилися. Кожний прийшов зі своєю мотикою, і вони почали дружно копати.

Під час сезону дощів яма наповнилася. Озеро було готове. Дідусь Лев сказав, що усе можуть користуватися його водою..

Братик Кролик, хоча й не працював, не копав яму, першим прибіг і занурив у воду свій калебас. Набрав один раз води - вилив, набрав другий раз води - вилив, набрав втретє води - і вилив... Та, нарешті, сам стрибнув у озеро.

- Пониряем, поплаваємо! Пониряем, поплаваємо! До-фуко-Фуко! - З більшим задоволенням купався братик Кролик.

Наступного дня інші тварини прийшли за водою зі своїми калебасами. Побачивши, що вода у озері стала брудною, побігли вони до дідуся Леву запитати, як тепер бути. Та дідусь Лев велів антилопі Бамби сторожити озеро.

Перед увечері братик Кролик прибіг на берег зі своїм калебасом. Наливав - виливав, наливав - виливав... Та, нарешті, поліз купатися...

- Пониряем, поплаваємо! Пониряем, поплаваємо! До-фуко-Фуко! - веселився він.

Антилопа Бамби, яка сховалася неподалік, розв'язала пісенькою попередити своїх друзів: Незважаючи на всі його хитрості, Ми піймаємо того, хто каламутить нашу воду! Незважаючи на всі його хитрості, Ми піймаємо того, хто каламутить нашу воду!

Братик Кролик - пр-пр-пр - отряхнувся й відповів теж пісенькою, наслідуючи голосу Леву:

Це мій синок, це мій синок, Нехай купається, скільки прагне! Це мій синок, це мій синок, Нехай купається, скільки прагне!

Антилопа Бамби прибігла до Леву й усі йому розповіла. Але дідусь Лев сказав, що він нічого такого не говорив, і послав на берег озера антилопу Септу.

Прийшовши до озера наступного дня, братик Кролик знову стрибав і купався у воді.

Антилопа Сеша запік:

Незважаючи на всі його хитрості,

Ми піймаємо того, хто каламутить нашу воду!..

А братик Кролик знову голосом Леву запік:

Це мій синок, це мій синок, Нехай купається, скільки прагне!..

Антилопа Сеша прибіг до дідуся Леву. Дідусь Лев сказав, так немає ж, усе неправда, і послав на берег озера інша тварина.

Так тривало довго. Один за іншим на берег озера приходили всі тварини. Та всіх обманював братик Кролик.

Тоді тіточка Черепаха, яку дотепер не покликав Лев, розв'язала сама запропонувати свої послуги. Повільною ходою з'явилася вона до дідуся Леву:

- Що таке? Невже ти теж прагнеш туди піти? Е-хе-Хе! Усі тварини з рогами й з пазурами вже там побували й нічого не добилися, а ти думаєш, що зумієш що-небудь зробити! - засміявся дідусь Лев.

Тіточка Черепаха наполягала, наполягала, і нарешті дідусь Лев, хоча й не вірячи у те, що Черепаха чого-небудь доб'ється, послав її на берег озера.

Так само як і всі попередні рази, братик Кролик веселився й каламутив воду. Тіточка Черепаха запекла:

Незважаючи на всі його хитрості,

Ми піймаємо того, хто каламутить нашу воду!.

Братик Кролик тільки приготувався у відповідь запекти, як тіточка Черепаха схопила його за хвіст. Та братик Кролик замість того, щоб наслідувати голос Леву, жалібно закричав: " Ай-Ай-Ай!" Та звірі усе зрозуміли.

Дідусь Лев дуже розсердився й велів як слід висікти братика Кролика. Але братик Кролик встигнув вилізти зі своєї шкурки, залишив її на землі, а сам утік куди ока дивляться.

Зараз ви читаєте казку Озеро дідуся Леву