Жила-Була малюсінька старушонка. Жила вона у малюсінькій деревеньке, у малюсінькому будиночку. Якось раз надягла малюсінька старушонка малюсінький капелюшок і вийшла зі свого малюсінького будиночка крихітку погуляти. Крихітку пройшла малюсінька старушонка й виявилася у малюсінької калиточки. Відкрила вона малюсіньку калиточку й потрапила на малюсінький цвинтар. Пішла малюсінька старушонка по малюсінькому цвинтарю, бачить - на малюсінькій могилці малюсінька кісточка. Ось і говорить малюсінька старушонка своїй малюсінькій особі:
- Зварю-но я собі із цієї малюсінької кісточки крихітку супу на малюсіньку вечерю.
Поклала малюсінька старушонка малюсіньку кісточку у свій малюсінький
Карманчик і побрела до свого малюсінького будиночка.
А коли малюсінька старушонка повернулася у свій малюсінький будиночок, вона відчула себе крихітку втомленої. Сховала вона малюсіньку кісточку у малюсінький буфетик і піднялася по малюсінькій драбинці на своє малюсіньке ліжечко.
Але не встигнула малюсінька старушонка крихітку поспати, як з малюсінького буфетика почувся малюсінький голосок: Віддай мою кістку!
Малюсінька старушонка крихітку злякалася, сховала свою малюсіньку голівку під малюсінькі простиральця й знову заснула.
Але не встигнула малюсінька старушонка ще крихітку поспати, як знову почувся з малюсінького буфетика малюсінький голосок, тільки вже крихітку голосніше:
Віддай мою кістку!
Малюсінька старушонка злякалася крихітку більше й крихітку далі сховала під малюсінькі простиральця свою малюсіньку голівку.
Але не встигнула вона ще крихітку поспати, як малюсінький голосок з малюсінького буфетика знову пролунав крихітку голосніше:
Віддай мою кістку!
Малюсінька старушонка злякалася ще крихітку більше, але Усе-таки висунула з-під малюсіньких простиралець свою малюсіньку голівку й щосили крикнула малюсіньким голосочком: