Три бажання

11-10-2016, 17:49 | Англійські казки

Усе це трапилося давним-давно. Жив у дрімучому лісі бідний дроворуб. Щодня він ходив у ліс валити дерева. Ось якось раз зібрався він, як завжди, у ліс. Дружина наповнила його торбинку їжею й повісила йому через плече повну сулію, щоб дроворуб міг перекусити й випити у лісі.

У цей день дроворуб праг звалити могутній старий дуб.

«Чимало міцних дощок вийде з нього», — думав він.

Ось підійшов він до старого дуба, витяглася сокира так так замахнулася, начебто одним ударом сподівався повалити могутнє дерево. Але не встигнув ударити, як раптом почувся із самого дуба жалібний голосок і перед ним з'явилася фея. Вона попросила дроворуба пощадити старий дуб. Ну й здивувався дроворуб, навіть злякався! Та рота не зміг відкрити, щоб вимовити хоч слівце. Нарешті опам'ятався й промурмотав:

- Ну що ж, я виконаю твоє прохання.

- Та для тебе так-те краще буде, — сказала фея. - Я вас із дружиною віддячу за це: нехай здійсняться ваші перших три бажання!

Отут фея зникла, а дроворуб відправився додому, з торбинкою за плечима й із сулією на боці.

Шлях у нього був далекий, і всю дорогу він не переставав дивуватися тому, що з ним трапилося. Коли він добрався нарешті до будинку, на розумі у нього було лише одне: посидіти б зараз так відпочити. Може, це були знову витівки феї, хто знає? Так чи інакше, сів він у вогню й тільки сіл, як відчув страшний голод, хоча до вечері було ще далеко.

- Немає чи у тебе поїсти, моя хазяєчка? - звернувся він до дружини.

- Години через два буде, — відповіла дружина.

- Ех, — зітхнув дроворуб, — ось би мені зараз кільце кров'яної ковбаси, так потовще!

Та не встигнув він це вимовити, як раптом — Шльоп! - у камін упало ціле кільце кров'яної ковбаси, так такий, що пальчики оближеш.

Подивувався дроворуб, а дружина його втроє більше здивувалася.

- Це що таке? - говорить.

Отут дроворуб згадав, що з ним приключилося ранком, і виклав усю історію дружині, з початку й до кінця. Але чим далі він розповідав, тем похмуріше ставала дружина, а як дійшов до кінця, так і зовсім вибухнула:

- Ах ти, дурень етакий! Великий дурень! Щоб твоя кров'яна ковбаса до носа твоєму приросла!

Та не встигнули вони обоє оком моргнути, як кров'яна ковбаса вискочила з каміна й приросла до носа дроворуба.

Він смикнув за ковбасу, не відривається; дружина смикнула, не відривається. Смикали-Смикали, а ковбаса усе не відривається — приросла міцно-преміцно.

- Що ж тепер робити? - запитує дроворуб.

Та отут він зміркував, що у нього адже залишилося ще одне бажання — третє й останнє! Та він, не втрачаючи ні секунди, побажав, щоб кров'яна ковбаса відскочили від його носа.

Шльоп! - і ковбаса вже лежала перед ним на столі.

Та якщо дроворубові і його дружині так і не довелося кататися у золотій кареті так одягатися у шовк і оксамит — що ж, зате на вечерю їм дісталася така смачна кров'яна ковбаса, що пальчики оближеш.

Зараз ви читаєте казку Три бажання