У одному аулі жив бідняк. Не було у нього ні житла, ні одягу, ні їжі. Одного разу розв'язав він піти куди ока дивляться; побрав небагато їжі й пішов з аулу. У одному місці він зупинився, дістав свої вбогі припаси й зібрався поїсти. У цей час до нього підійшов якийсь чоловік.
- Приємного апетиту, - сказав він.
- Спасибі, - відповів бідняк.
-А що ж ти не запрошуєш розділити з тобою їжу? - здивовано запитав чоловік.
- А хто ти? - запитав бідняк.
- Я бог, - відповів чоловік.
-Якщо ти бог, я не посаджу тебе із собою, - сказав бідняк.- Бог розрізняє людей: одних він робить щасливими й багатими, інших - нещасними й жебраками. Ти несправедливий, тому я й не запрошу тебе поїсти із мною.
Пішов бідняк від цього чоловіка, пішов далі. Довго йшов він, поки не утомився. Нарешті розв'язав відпочити й поїсти. Тільки зібрався він є, знову підійшов до нього якийсь чоловік.
- Приємного апетиту, - сказав він.
- Спасибі, - відповів бідняк.
- А що ж ти не запрошуєш розділити з тобою їжу? - запитав чоловік.
- А хто ти? - запитав бідняк.
- Я - псехех- ангел смерті, - відповів чоловік.
-Тоді я запрошую тебе поїсти із мною. З богом я зустрівся, але його не нагодував, тому що він несправедливий: одних робить багатими, інших - бідними. Ти слушний, для тебе всі люди однакові, адже вмирають і багаті й бідні. Сідай співай - радо запросив бідняк.
- А куди ти тепер ідеш? - запитав псехех. Бідняк розповів, куди й навіщо він іде.
- Тоді, - сказав псехех, - ти краще вертайся у свій аул. Дочка вашого пши важко хвора. Ти піди туди й скажи, що спробуєш вилікувати її. Зайди до хворої й сиди там. Я теж прийду туди. Якщо дівчина повинна вмерти, я стану у
Її узголів'я. Якщо вона повинна видужати, я стану у її ніг. Тоді ти побери які-небудь ліки й дай їй випити. Пши тебе обдарить, і ти розбагатієш.
Бідняк так і зробив. Він повернувся у аул, пішов до пши й сказав йому, що зможе вилікувати його дочка. Його повели у кімнату до хворої й посадили у її узголів'я. Незабаром туди ж прийшов ангел смерті й став у ніг хворої. Тоді бідняк велів принести небагато води й небагато борошна, перемішав усі й дав дівчині випити. Та випила, і їй відразу полегшало. Він дав випити ще раз - хвора піднялася. Третій раз дав випити - дівчина видужала.
Пши дуже зрадів, що дочка видужала.
- Скажи, що ти прагнеш за порятунок моєї дочки? - запитав він.
- Побудуй мені будинок, краще якого не буде у аулі, і постав у ньому усе, що необхідно.
Пши виконав вимогу бідняка, і той зажив багато й щасливо.