Котові на старості років стало важко ловити мишей. Погано моя справа, - подумав кіт, - треба щось придумати. Та придумав.
Намотав на голову чалму у знак того, що він уже став хаджі, і велів передати мишам, що він покаявся у своїх гріхах і прагне помиритися з мишами.
- Старий я вже став і почуваю, що не сьогодні завтра вмру, - передав кіт мишам.- А серед вас є такі, у кого я з'їв батька, матір або сина. Зберіться усе на збори, і я буду просити у мишей, щоб вони вибачили мене.
Почувши про це, миші обрадувалися, зраділи. Але серед них виявилося й багато таких, які не повірили каяттю кота.
- Святих котів не буває!-говорили Вони.- Тому, хто поїдав нас, а тепер говорить, що не буде нас є, - вірити не можна!
Більше всіх не вірили котові дві старі миші - Асран і Ауджедж; вони самі не вірили й інших мишей застерігали.
Але більшість мишей не послухали їхніх угод і пішли на збори, призначене котів-хаджі. Старі, досвідчені миші, Асран і Ауджедж, не пішли на збори, піднявшись на тин, вони бачили спостерігали за, що відбувається.
Та ось миші зібралися. Прийшов і коти-хаджі.
- Дуже добре, що ви зібралися, - Аллах зроби вас здоровішими, - сказав кіт.- Але це місце не підходить для зборів. Я став старий і слабенький очима. Краще ви ввійдіть у піч, я сяду у дверцят, і так ми будемо розмовляти,
Щоб краще бачити й чути один одного.
Кіт говорив тихим і м'яким голосом, і миші послухалися його.
Подбадривая друг дружкові й весело жартуючи, вони ввійшли у піч і розсілися там. Кіт-Хаджі сіл удверци.
Та тільки що миші ладненько висловили котові свої скарги, як він випустив свої страшні пазурі й став вистачати мишей і звертати ним шиї.
Так і передавив усіх мишей, тих, що зібралися у грубці. Залишився у живі тільки один молоде мишеня Салимо.
- Тебе я відпущу, щоб ти міг розповісти тем двом старим мишам - Асран
І Ауджедж, що відбулося з іншими мишами! - сказав кіт і, обдерши йому вуха, відпустив.
Вирвавшись із лабетів кота, мишеня Салимо пустився бігти від нього із усіх ніг.
- Ох, здається, чого ми боялися, то й трапилося! - у страху сказали дві старі миші, Асран і Ауджедж, побачивши мишеняти, що біжить.-Дивися, у цього мишеняти немає обох вух! Салимо! Що трапилося? - у сабоній тривозі пискнули старі миші, коли мишеня порівняло з ними.
- Звісток гарних ні, - тремтячи від страху, відповідало мишеня.- Із усіх мишей, які зібралися у грубці, пішов живим тільки я один, та й то залишив там свої вуха.
Почувши це, старі миші зі страху попадали з тину, і при цьому Асран зламала собі ребро, а Ауджедж - лапку.
Важко поранених, їх віднесли у будинок; вони довго лежали там і не допускали до себе ні мишачого лікаря, ні інших мишей.
Довгий час вони не пускали до себе нікого. Пустили тільки одну стару мишу - з поваги до її старості.
- Що таке служилось із вами, мої діти? - запитала мишу-баба, увійшовши у будинок, де вони лежали, і поставила перед ними небагато теплого хантупса, який вона принесла із собою, щоб почастувати хворих.
- Ох, трапилося таке горе, що тепер не варто жити на світі...-відповідали їй ті дві миші.
- Ну, до цього ще не дійшло, - стала утішати їхня миша-баба.- Колись
Із мною трапилося ще й не таке горе: моїх девятерих мишенят заклював орел, моїх десятьох мишенят задушила просяна лушпайка. Та ось прагла я тоді повіситися, але у мене не вистачило сил підняти на себе руки... Піднявшись на балку, я кинулася звідти вниз головою, щоб розбитися, але впала у кошик з вовною й залишилася непошкодженою. Після цього я розв'язала зламати свої зуби про твердий сир. Думала так. Залишившись без зубів, скоріше вмру. Стала гризти сир - і що ж?- зуби не зламалися. Утоплюся у маслі, - розв'язала я. Але, всунувши голову у густе масло, не втопила - знову залишилася жива.
Та ось - живу й веселюся, і нітрохи не жалую про те, що мені тоді не вдалося покінчити із собою! - бадьоро закінчила стара, мудра миша - Раджу й вам викинути з голови невеселі думки. Ваше горе, у порівнянні з моїм, - невелике горе.
Ідучи від хворих, бабуся-миша порадила їм допустити до себе лікаря й ухвалювати їжу, яку їм принесуть.
Ті послухали її й скоро видужали. Потім вони вивели маленьких мишенят, і після цього миші розмножилися знову.