Жив-Був бідний швець. Не було у нього грошей на покупку шкір, доводилося щодня купувати по одній шкірі Так шити одну пару черевиків. Одного разу він зробив заготовку, щоб наступного дня з ранку приступитися до роботи залишив її ввечері на верстаті. Ранком устав, дивиться, а на верстаті лежить не заготовка, а прекрасно зшита пара черевиків. Дуже він здивувався, швидко продав ці черевики й купив шкіру для двох заготовок. Як і у минулий вечір залишив швець заготовки, а на наступний ранок знайшов там
Дві пари ошатних черевиків. Продав він черевики й купив шкіру для чотирьох заготовок.
З тих пір він залишав з вечора по чотири пари заготовок. Та щоранку знаходив на столі чотири пари прекрасно зшитих черевиків. Незабаром швець розбагатів. Його черевики були кращими у окрузі, і із усіх кінців губернії стали приїжджати до нього багатії за черевиками. Одного разу дружина шевця, яку сушило цікавість, умовила чоловіка сховатися й підглянути, хто шиє черевики. Сховалися вони за грубкою й рівно опівночі бачать: відчиняється двері, входять четверо чоловічків у порваної одежонке. Чоловічки сіли й стали швидко й старанно працювати. Через годину вони закінчили роботу й зникли.
Стала отут дружина вмовляти чоловіка: мов, вони нам принесли багатство, давай-но й ми на подяку за їхні праці одягнемо їх у нове плаття.
Так і зробили. У наступну ніч прийшли шрейтелех, побачили приготовлену для них новий одяг і дуже обрадувалися. Стали стрибати навколо верстата й співати пісеньку:
Будемо нове носити, кинемо ми черевики шити.
Стрибали, танцювали на верстаті, на стільцях і так, танцюючи, вискочили за двері. З тих пір вони більше не з'являлися. Але швець так і залишився багатим.