Ось що розповідають у місті Сендай.
У одного майстра, що робив парасолі на продаж, стояла у ніші парадної кімнати глиняна фігурка баби ниткарки. Була вона так схоже виліплена, як живаючи.
Одного разу хлопчисько-учень просмикував нитки крізь ребра парасолів. Справа у нього не спорилося, усі нитки поплуталися у клубок, не знайдеш ні кінця, ні початку, хоч плач.
- Баба ниткарка, баба ниткарка, баба ниткарка, - жалібно покликав хлопчик, - допоможи мені нитки розплутати.
Раптом спустилася баба з полки й говорить:
- Як не допомогти такому славному хлопчикові! Давай, синок, я жваво зроблю.
Та розплутала всі нитки.
А ось що трапилося одного разу ввечері.
Заліз у крамницю грабіжник. Особа рушником обмотане до самих очей. Зав'язав у вузол усі найкращі парасолі, а люди у будинку хропуть у усі носові завертки.
- Чиста робота! Продам де-небудь у далекому селі.
Радіє грабіжник, що всі так спритно вийшло. Але коли захотів він звалити вузол на спину, те не зміг його й з підлоги підняти, вага така.
- Це що за чортовиння!
Напружив усі свої сили й спробував ще раз. Вузол ні з місця.
Тим часом проспівали перші півні, а там і другі.
- Ось невдача яка! Треба утикать звідси!
Кинув грабіжник вузол і втік із усіх ніг.
Та отут почувся тихий смішок. Вискочила з вузла глиняна баба й швидко зашкутабогала до себе у нішу.
А ось що трапилося іншим разом.
Маленька дочка хазяїна пішла до подруг пограти у прятки. Почало смеркти. Удома кинулися, що дівчинки немає. Піднялася тривога:
- Де вона? Не струсила чи з нею яке лихо?
Раптом дивляться, біжить дівчинка додому.
- Ти де була, навіщо одна ходила?
- Та зовсім я не одна, а з бабусею.
- З якою бабусею?
- Так з нашої, з ниткаркою. Вона мене всю дорогу за руку вела.
Пішли подивилися на полицю у ніші. А баба забилася у самий далекий куточок, і особа у неї винувате.
Скоро про бабу ниткарці пішла слава по всьому місту.
Якось раз один сусід зайшов у гості до зонтичного майстра й, попиваючи чай, сказав:
- У вас ось баба, а у нас із давніх часів коштує у ніші глиняний дідок, славний такий.
У той же день баба ниткарка пропала. Пішли шукати, а вона у сусідньому будинку на полку поруч із дідком коштує. Скільки раз не приносили бабу додому — вона усе тікала. Так і відступилися.
Та дотепер у місті Сендай коштують разом дві глиняні фігурки: баба ниткарка й сивобородий дідок.