Якось одна баба прийшла у знайомий будинок. А у господарки була молоденька дочка. Сидить дівчина, сльозами заливається.
- Тому ти плачеш? - запитує баба.- Уж не чи скривдив тебе хто?
- Ах, бабуся, сусідки у нас на мову такі злі. Говорять, начебто я особою чорна.
- Уж чого тільки люди не придумають! Як же ти особою чорна, якщо у тебе на особі білила у палець товщиною!
- Говорять ще, начебто у мене одна нога на вершки коротше.
- Яка? Ця нога? Скажуть теж! Так вона на Двоє вершків довше інший!