Якось раз жаба й краб ішли разом по дорозі. Раптом назустріч їм скакає кінь щодуху.
- Ай, задавить! - злякався краб.- Сховаємося скоріше у каменях!
Надулася жаба й пихкає:
- А мені-те що? Ховайся, якщо прагнеш. Я як стрибну, від будь-якого коня поскакаю.
Сховався краб у каменях, а жаба залишилася посередині дороги. Але не встигнула отпригнуть вона убік, і кінь боляче вдарив її копитом.
- Говорив я тобі! - дорікає жабу краб.- Так немає ж! Ось тепер на кого ти схожа! Зовсім тебе розплющило: ока на чоло вилізли.
- Нічого вони не вилізли, - стоїть на своєму жаба, - це я від злості сама так. витріщилася! Та з дороги я навмисно не зійшла, могла б кінь-нечема й стороною об'їхати!
З тієї самої пори у жаби витрішкуваті очі.