За старих часів, у далеку старовину, у собаки було всього три ноги: дві передні й одна задня. На трьох ногах далеко не поскакаєш. Прийшов собака до старшого з богів і просить:
- Ніс у мене гарний, чує будь-яку дичину; вуха гарні, чують кожний шерех; але до чого вони, якщо мені на трьох ногах нікого не наздогнати? Будь ласка, зроби мені четверту ногу!
Бачить бог, і правда: у собаки від голоду боку впали. Пошкодував він її й зліпив їй із глини ще одну задню ногу.
Береже цю ногу собака. Щораз, як зупиниться у куща або близько забору, високо задирає її догори, щоб не розмокнула. Боїться, не довелося б знову на трьох ногах шкутабогати.