Жив на світі заєць, і було у нього заповітне бажання - море переплисти, на далекому морському острові побувати. Але плавати зайчишка не вмів, і човна у нього не було.
Думав-Думав заєць і придумав. Гуляв він якось раз по берегу моря, побачив акулу й запитує:
- Як думаєш, акула, у кого більше друзів - у тебе або у мене?
- Отут і думати нема чого, у мене, звичайно, - сказала акула. - Усе акули у морях і океанах - мої друзі.
- Та скільки ж у тебе друзів?
- Не знаю, - задумалася акула, - багато, дуже багато, але скільки саме - звідки мені знати! Я їх не вважала.
- А давай порахуємо, - запропонував заєць.
- Так як же ми їх порахуємо? - здивувалася акула.
- А ти підклич акул до нашого берега, - запропонував заєць. - Раз вони твої друзі, обов'язково приплисти повинні. Ляжуть акули на хвилі пліч-о-пліч друг до друга, саме до того геть острова витягнуться. Ось я їх і перерахую.
Ай так заєць! - здивувалася акула.
Покликала вона на наступний ранок усіх своїх друзів, лягли акули пліч-о-пліч у одну лінію від берега до самого острова.
- Ну, починай! Спробуй-но порахувати моїх подруг! - крикнула зайцеві акула.
Піднявся заєць на спину акулі, постояв, подумав, а потім з однієї акулячої спини на іншу став перескакувати й голосно вважати:
- Одна, дві, три, чотири...
Так і вважав, поки не добрався до заповітного острова. А там зстрибнув на землю так як закричить:
- Здорово я вас одурачил, дурні акули! Дуже мені потрібно знати, скільки у акули друзів! Я на острів потрапити праг! А ви-те й повірили! Розсердилися акули, ринулися до острова, так заєць давно вуж на землі коштує, спробуй дістати його. Правда, однієї акулі Усе-таки вдалося схопити зайця за хвіст і вирвати жмут вовни.
Спливли акули. Сидить заєць на камені, лапою обірваний хвіст погладжує. Ось так справи! - думає. - Як же я тепер додому потраплю? Як через море переберуся?
А вуж темніє, страшно зайцеві на незнайомому острові.
Почув дух, хазяїн острова, як гірко плаче заєць, і підійшов до нього:
- Що ти, заєць, сльози ллєш? Акул обдурити надумав? А що ж вийшло? Хіба можна так! Попросив би акулу, вона б тебе й так по морю прокотила! Лягай-но спати, завтра ранком що-небудь придумаємо.
Ранком дух і говорить:
- Обіцяєш мені нікого більше не обманювати? Перед акулою повинишься?
- Так, - мовив заєць.
- Бери мій човен, - сказав дух, хазяїн острова, - і вертайся додому. Повернувся заєць додому, перед акулою повинился й з тих пір нікого більше не обманював.