Жив колись одна людина, глупее на світі й не знайдеш. Побачив, що старі й баби, коли читають, окуляри надягають, і теж розв'язав окулярами обзавестися. Прийшов у крамницю, окуляри попросив. Напнув на ніс, побрав календар, дивиться - нічого прочитати не може. Інші окуляри попросив. Хазяїн послужливий - цілих шість пар перед дурнем розклав, - ні одні не підходять. Приніс тоді хазяїн найкращі окуляри, які були у нього у крамниці. Знову напнув їх на ніс дурень, подивився у календар, головою качає: не годяться, мол.
Здивувався отут хазяїн, подивився на дурня повнимательней, а той календар нагору ногами тримає. Запитує хазяїн:
- Тому це, ушанований, вам ні одні окуляри не підходять?
- Поганими окулярами торгуєте, - відповідає дурень.- Дайте гарні, я що завгодно прочитаю.
- А, дозвольте, ушанований, запитати, ви знаєте грамоту? - звернувся до дурня хазяїн.
- Знав би я грамоту, мені б окуляри не знадобилися, - відповів дурень.