Мачуха й пасербиця

У однієї людини було дві дружини й від кожної дружини по дочці. Він однаково любив обох дочок, і у сім'ї панували мир і згода. Але коли старша дружина вмерла, молодша стала опікуватися тільки про свою дочку й погано ставитися до пасербиці. Її рідна дочка смачно їла й красиво одягалася, а пасербиця з ранку до вечора трудилася та ще вислухувала за це лайка. Батько жалував старшу дочку, але не змів за неї заступитися, тому що боявся дружини. Якось дівчинка загралася з подругами й пізно повернулася додому. Зла мачуха замкнула двері й не впустила її. Пасербиця доти просила відкрити їй, поки не схрипла, але мачуха настояла на своєму. Дівчинці довелося провести ніч на вулиці й спати на покритою росою траві. Вона простудилася від холоду й вогкості й важко занедужала. Засмучений батько закинув усі справи й доглядав за дочкою, але коштувало йому відлучитися, як мачуха й молодша сестра починали обсипати бідну дівчинку лайкою й образами. Одного разу батькові знадобилося надовго виїхати. Перед від'їздом він наварив казан рису й зварив яйце для старшої дочки. Це підглянула молодша сестра й відразу ж розповіла про весь матері. Розлютована мачуха прибігла, перекинула казан з рисом, викинула яйце й вигнала пасербицю з будинку. Не знаючи, у кого шукати захисту й допомоги, бедняжка побрела куди ока дивляться. Жінки у селі співчували їй і намагалися допомогти хто чому міг - хто їжею, хто ліками. Коли дівчинка видужала, вона пішла у ліс, зробила там собі курінь і скопала біля нього землю. Добрі люди допомогли їй, і незабаром на її поле заколосився рис, виросла кукурудза. Вона завела свиней, курей, ретельно трудилася й почувала себе щасливої. З лісу часто приходили дикі кабани й псували посіви. Почувши одного разу вночі шум і рохкання, дівчинка ласкаво сказала їм: - Кабани! Якщо вам хочеться кукурудзи, - їжте качани, але не торкайте зелених паростків: вони ж ще не виросли. Кабани послухалися її й з тих пір посівів більше не псували. А одного разу підкрався тигр і праг схопити свиню. Відчувши його наближення й почувши, як злякано металися у хліву свині, дівчинка сказала: - Тигр, якщо ти прийшов за свинею, бери більшу, але не займай! поросята. Вони ще повинні підрости. Та тигр, присмирнівши, повернувся у ліс. Але якось уночі він з'явився знову й щось викинув з пащі біля самого будиночка. - Через три дні насип на це місце землі, а через шість днів забери її, - сказав він при цьому. Дівчинка послухалася тигра. Через шість днів вона розгребла землю й побачила цілу купу блискучого золота. З тих пір жити їй стало ще легше. Батько дівчинки був дуже засмучений, повернувшись додому й не знайшовши дочки. Якось раз, коли він працював у поле, над його будинком з'явилася ворона й прокаркала: - Каррр, каррр... бери чорну скриню й червона скриня, ступай за золотом дочки! Мачуха почула це, дуже здивувалася й прогнала воронові. А чоловікові вона сказала, начебто ворона прокаркала: "Бери лопату із чорною ручкою й лопату із червоною ручкою, ступай ховати дочку!" Батько перелякався, а ранком ледве світло побрало лопати й відправився у ліс шукати дівчинку. Усю дорогу він плакав. Те-Те він був здивований і обрадуваний, коли побачив, що дівчинка здорова й добра у неї повний будинок! Радіючи зустрічі, батько й дочка проливали щасливі сльози. Повернувшись, батько розповів усім історію своєї дочки. А мачуха, довідавшись про багатство, відчула заздрість. Вона відразу відвела дочку у ліс, побудувала для неї будинок, пригнала їй свиней, принесла зерна. Вона допомогла їй обробити поле, а коли на ньому здалися сходи, залишила дочку одну й повернулася додому. Уночі лісові звірі прийшли на поле ласувати. Дівчинка сварила їх, як уміла, але піти прогнати боялася. Бачачи це, звірі осміліли, і незабаром від посівів не залишилося й сліду. Потім, зачувши захід свиней і курей, подарував тигр. Та став приходити щоночі. Дівчинка тремтіла від страху, забившись у кут, і боялася заснути. А тигр, розправившись із худобинами, пробрався у будинок, розтерзав дівчинку й улігся спати. На наступний ранок до будинку, де жили чоловік із дружиною, прилетіла ворона й, сівши на заборі, прокаркала: - Каррр, каррр... бери лопату із чорною ручкою й лопату із червоною ручкою, ступай ховати дочку! Дружина подумала, що ворона бреше, побрала камінь і прогнала її. Коли чоловік повернувся, вона сказала йому, начебто ворона прокаркала: "Бери чорну скриню й червона скриня, ступай за золотом дочки!" Чоловік повірив, приготував скрині й разом із дружиною відправився у ліс. Але біля будинку було тихе, худобини зникла. Батько кинувся оглядати всі навколо, а мачуха відразу вбігла у будинок. Побачивши на підлозі щось жовте, вона тикнула ціпком тигра. Той прокинувся, накинувся на мачуху й розтерзав її.