Жили одного разу два брати. Коли батько їх умер, молодший брат пішов його ховати, а старший залишився будинку. Він зібрав усе, що було у будинку й сховав. Повернувся молодший брат, оглянувся й бачить - нічого у будинку немає. Запитав він:
- Скажи мені, старший брат, куди поділося усе наше добро? Але старший брат відповів:
- Я Та сам не знаю, де наше добро.
Та молодший брат нічого йому на це не сказав. Тоді старший брат осмілів і говорить:
- Тепер у нас немає ні батька, ні матері. Вони нам залишили свій будинок. Але я - людей одружена, а ти ще молодий, у тебе дружини немає. Тому ти повинен піти з будинку.
Ось що сказав старший брат молодшому. Він забрал собі будинок, усе добро, усі рисові поля й усіх буйволів, а молодшому братові залишив тільки маленьке маїсове поле далеко від села, у підніжжя великої гори. Та ще він йому залишив старий собаку й стару кішку.
Та знову молодший брат нічого не сказав. Тому що молодший повинен шанувати старшого.
Відправився молодший брат до підніжжя великої гори на своє маїсове поле. Була пора сівби, і молодший брат став думати: Як же я зорю моє поле? Він довго думав, але нічого придумати не міг. Тоді він розв'язав:
Крім старого собаки й старої кішки, немає у мене якої худобин. Прийде мені на них і орати. Нехай хоч вони мені допоможуть!
Він запріг собаку й кішку у плуг і почав орати своє поле. Він поганяв собаку, і собака голосно гавкав; він поганяв кішку, і кішка голосно нявкала. А плуг - ні з місця!
Побачила більша гора, як молодший брат оре на собаці й кішці, і стало їй так смішно, що вона розреготалася. Широко розкрився кам'яний рота гори! Та тоді молодший брат побачив у глибині темної печери скарб - купи золота й срібла. Кинувся молодший брат я печеру, побрав горсточку золота й вийшов назовні.
Отут більша гора перестала сміятися й закрила свій кам'яний рота. А молодший брат відв'язав від плуга собаку й кішку й пішов разом з ними у село.
У селі молодший брат скликав митецьких майстрів і побудував міцний, просторий будинок. Він купив двох сабоних буйволів і велике рисове поле. Тепер молодший брат ні у чому не бідував і був щасливий. Але коли старший брат довідався, що молодший зажив щасливо, серце його наповнили заздрість і злість. Він прийшов до молодшого брата й запитав:
- Звідки у тебе стільки добра: і будинок, і буйволи, і рисове поле? Молодший брат відкрив йому усе без утайки. Він сказав:
- Я праг зорати своє маїсове поле у підніжжя великої гори. Але буйволів у мене не було. Тоді я запріг собаку й кішку й почав орати на них. Більша гора побачила це й голосно розреготалася. Вона широко роззявила свій кам'яний рота і показала мені у глибині печери скарб. Там я й побрав горсточку золота, на яке побудував будинок і купив усе інше.
- Чому ж ти не покликав мене, коли знайшов скарб? - запитав старший брат.
- Ти живеш занадто далеко, - відповів молодший.- Я б однаково не встигнув до тебе добігти.
Тоді старший брат у серцях ударив молодшого. Він відняв у нього старий собаку й стару кішку й пішов.
Та знову молодший брат нічого йому на це не сказав.
Але про себе подумав: Молодший повинен шанувати старшого це істина. Але й старший повинен бути слушний до молодшого - це теж істина. Горі тому, хто її забуває?
Тим часом старший брат покликав свою дружину й разом з нею відправився на маїсове поле, до підніжжя великої гори. За собою вони привели дві пари буйволів, запряжених у візки, щоб вантажити на них золото й срібло. Ці візки вони поставили на поле поруч із горою.
Потім старший брат запріг у плуг собаку й кішку й почав їх поганяти. Він бив собаку - і собака жалібно верещав; він бив кішку - і кішка жалібно нявкала. А плуг - ні з місця.
Побачила гора, як старший брат оре на собаці й кішці, коли поруч коштують дві пари буйволів, і сердито засміялася над дурістю цієї людини. Широко розкрився її кам'яний рота, і золото заблискало у глибині печери. Забувши про усе, старший брат і його дружина кинулися у печеру підбирати золото. Насипають мішок за мішком, і всі їм мало!
Отут зовсім розсердилася більша гора, побачивши таку жадібність. Гнівно насупила вона брови, блиснула очима й щільно стисла кам'яні губи. Захлопнулася печера! А жадібний брат і його дружина так і залишилися усередині гори. На інший ранок прийшов до великої гори молодший брат. У її підніжжя він знайшов собаку й кішку, знайшов два візки, запряжені буйволами, а більше - нічого!
Та знову молодший брат нічого не сказав. Та й що йому було говорити? Та так усе сказане.