Не було у місті такої людини, яка не знала б торговця Міма. Це була чесна людина, завжди готовий прислужитися людям. Бідняків він не раз виручав з лиха, і жителі завжди добром платили Міма. Хто товар допоможе йому перевезти на своєму ослу, хто води принесе додому, хто чайсуму для нього приготує.
Та тільки дрібний злодюжка Бяньба ненавидів Міма. Ви прагнете довідатися, за що ненавидів він торговця Міма? Та на це у казці найдеться відповідь. Був Бяньба як дві краплі води схожий на Міма. Та ростом, і ходою, і особою. Тільки Міма усе у місті любили й поважали, а шахрая хіба могли поважати добрі люди? Та розв'язав Бяньба помститися своєму двійникові.
Якось раз зібрався Міма у сусіднє місто шовкові тканини продавати. Помітив його Бяньба, швидко переодягся у халат - точнісінько як у торговця - і пішов слідом за ним. А коли здалися будинку сусіднього містечка, Бяньба підбіг позаду до Міма й зірвав з його плеча кошик з рулонами шовку.
- Тримаєте його, люди, тримаєте! - щосили закричав Міма.
А Бяньба й не думав тікати. Зібралася юрба. Оточили їхні люди, дивляться й нічого не можуть зрозуміти. Один говорить:
- Це мій кошик. Він праг відняти її у мене! Я торговець Міма! Іншої говорить:
- Не вірте йому, це він зірвав з мого плеча кошик! Вийшов отут з юрби старий і говорить:
- Не знаємо ми вас. Ви схожі як дві краплі води у нашій ріці. Та росту одного, і голосу однакові, і халати не відрізнити друг від друга. Є у нас суддя, нехай він розв'яже, хто з вас прав, а хто винуватий.
Та повели їх до судді.
Уважно вислухав старий суддя Міма й Бяньба й так сказав:
- Покладете один рулон шовку на стіл. Та коли я змахну цим жезлом, ви обоє разом його вистачайте. Хто захопить більше, той і є теперішній Міма. Сказав і змахнув своїм жезлом.
Кинувся Бяньба на шовк, міцно схопив його й так потягнув, що навіть матерія затріщала. А Міма лише обережно руку поклав на шовк - боявся порвати гарну матерію!
- Тепер я бачу, хто з вас теперішній Міма. Шовк ніколи не був твоїм, - звернувся суддя до Бяньба, - ти не пошкодував матерію й порвав її. Виходить, ти ніколи й не звався Міма. А ти, ушанований торговець Міма, пошкодував свій товар, не став його рвати. Забирай кошик і йди з миром, торгуй у нашому місті.
Покликав суддя стражу й велів посадити Бяньба у сирий підвал.