Жив-Був скупий скнара, старий; мав двох синів і безліч грошей; послишал смерть, замкнувся один у хаті й сіл на скриню, початків ковтати золоті гроші і є асигнації й так покінчив своє життя. Прийшли сини, поклали мертвого під святі ікони й покликали дячка читати псалтир. Раптом у саму північ є у образі людини нечистий, підняв мертвого старого на плече й сказав: «Тримай, дячок, підлоги!» Та почав трусить старого: «Гроші твої, а мішок мій!» Поніс його й не бачимо став.
Смерть скупого
- 3-10-2016, 12:38 | Російські народні казки