Жив-Був дятел на дубі, звив собі гніздечко, зніс три яєчка й висидів три детенка. Занадилася до нього лиса ходити; стукіт-стукіт хвостищем по сирому дубищу: «Дятел, дятел! Полезай з дубу геть. Мені дуб треба — сечихичики (?) гнути». - «Агов, лисонька! Не дала ти мені й одного детенишка-те висидіти». - «Агов, дятел! Кинь ти мені, я його вивчу ковальському». Дятел їй кинув, а вона кущик за кущик, лісочок за лісочок, та й з'їла.
Знову йде до дятла й стукіт-стукіт хвостищем по сирому дубищу: «Дятел, дятел! Полезай з дубу геть, мені дуб треба — сечихичики гнути», — «Агов, лисонька! Не дала ти мені й одного детенишка-те висидіти». - «Агов, дятел! Кинь ти мені, я його вивчу черевичному». Дятел їй кинув, а вона кущик за кущик, лісочок за лісочок, та й з'їла.
Знову йде до дятла й стукіт-стукіт хвостищем по сирому дубищу: «Дятел, дятел! Полезай з дубу геть, мені дуб треба — сечихичики гнути». - «Агов, лисонька! Не дала ти мені й одного детенишка-те висидіти». - «Агов, дятел! Кинь ти мені, я його вивчу кравецькому». Дятел кинув їй, а вона кущик за кущик, лісочок за лісочок, та й з'їла.