Ну ось був-Жив пан, а у нього був слуга. Цей пан усе змушує слугу казки казати й дуже був цікавий слухати. Л слуга не знав, що й казати, казок не знав зовсім. А пан усе змушує й змушує. Ось слузі це набридло, і думає: «Ну, давай тобі скажу вуж!» Та починає: «Ось раз ми, пан, з тобою йшли, ішли, ішли, ішли, ішли...» Панові набридло це слово «ішли», і він запитує: «Так куди ми прийшли-те?» А той усе своє: «Ось ми, пан, з тобою йшли, ішли, ішли, ішли, ішли...»
Розсердився він і прогнав слугу ладь.
Ось на другий день пан знову призиває його й змушує розповідати. Той і говорить: «Ось, пан, ми йшли, ішли й прийшли до високої гори. Та даввай у цю гору ставати. Ставали, ставали, ставали...»
Та так цілий день усе говорив, як вони ставали. Пан не може терпіти: «Так чи скоро ми вистанем-те?» А він усе своє: «Ставали, ставали, ставали» - і так без кінця.
Панові набридло це, і він прогнав слугу.
Приходить цей слуга на третій день. Пан знову його запитує: «Ну, так коли ми вистанем?» — «Ось перегоди, пан, вистанем. Ось ми ставали, ставали, ставаши та й вистали. Потім знову й пішли. Ішли, ішли, ішли, прийшли. Коштують дві бочки: одна із гноєм бочка, а інша з медом. Ось мене, як слугу, посадили у гній, а тебе, як пана, так у мед».-«Ну, ось це, слуга, правабоно, це добре», - говорить пан. «Та ось ми сиділи, сиділи, сиділи...» А пан усе слухав, слухав і говорить: «Так чи скоро нас витягнуть?»А він усе своє: «Сиділи, сиділи, сиділи...»
Пан знову Розсердився і прогнав його.
На четвертий ранок знову пан і запитує: «Так чи довго ми там сиділи?» — «Ось, пан, нас і витягнули. Прийшло два начальники. Та ось змусили мене тебе лизати, а тебе мене облизувати».-«Ах, сукин син, іди! Щоб духу твого не було! На сто рублів, і більше до мене вовіки не ходи!»
Слуга одержав гроші й пішов шукати собі інше місце.
На тому вона й кінчається.