Один старий усе лаяв свою дружину:
- Ось, - говорить, - я пашу, у мене робота важка, а ти будинку сидиш, нічого не робиш.
А вона говорить:
- Ну що ж, давай поміняємося: я орати поїду, а ти будинку залишайся, отут справи небагато, ти й відпочинеш.
Так і зробили: вона у полі поїхала, а старого будинку залишила. А справи дала йому зовсім мало: хліба спекти, масло збити так клушку з курчатами покараулить. Ось і всі, усього три справи.
Залишився старий будинку. Хочеться йому скоріше всі справи переробити. Ось він усіх курчат на одну ниточку до клушке прив'язав, щоб шуліка не потяг, хліба замісив, грубку перетопив, посажал у грубку хліба, а сам сіл масло збивати. Б'є він масло, почув — клушка кричить. Він вибіг, бачить — поніс шуліка всіх курчат разом із клушкой. Вони усе на одній ниточці прив'язані, ну, шуліка всіх і потяг. Старий думає: «Він далеко не полетить, йому важко, де-небудь сяде». Та ось він пахталку на спину прив'язав і побіг за шулікою. Думав так: «Поки я бігаю, масло-те й зіб'ється. Дві справи зроблю: і шуліки наздожену, і масло зіб'ю».
Бігав старий за шулікою, бігав, спіткнувся так упав, пахталка розбилася, сметана по землі потекла. Та курчат не відняв і сметану пролив. Ось тобі й дві справи! Ну, що ж робити? Треба йти додому.
Прийшов старий додому. Треба хліба виймати. Заглянув у грубку, а хліба-те у вугілля згоріли. Нагосподарював старий: курчат у нього шуліка потяг, сметану пролив, хліба згоріли. Кепська справа. Дружина приїде — що їй сказати? Та надумав старий: «Хоч курчат до неї висиджу, поменше лаятися буде». Поклав він яєць у кошик, заліз у подпечку й сіл курчат висиживать.
Ось приїхала старикова дружина з поля, став кінь випрягати, сама думає: «Що ж старий погано зустрічає? Хоч би кінь випріг». Прибрала вона кінь, іде у хату. Старого ні, а під грубкою клушка клохчет. Вона подивилася, а там не клушка, а старий. Вона його витяглася, стала запитувати:
- Давай кажи, що ти будинку робив?
Став старий розповідати. Та отут уже старикова дружина побачила, що у її старого нічого з домашніми справами не виходить.
Та усе у них пішло, як і колись: старий оре, а баба будинку з усіма справами управляється. Тільки з тих пір перестав старий дружину за неробство лаяти.