Іде бідний молодець. Тридцять років прожив і усе не одружений, і думає собі: «Ах, так хоч би мене чорт женив!» Ось з'являється перед ним чорт Гришка: «А що тобі, добрий молодець, чого потрібно?» — «Так ось одружитися прагну».- «Гайда, я тебе женю». Та пішов з ним. Чорт Гришка й говорить: «Ступай додому, вари пиво; і чого у тебе ні, скажи тільки: «Ах, десь мій братик Гришка?»
Прийшов молодець додому; у нього не було матері, і подумати з ним нікому, а одружитися хочеться. Посидів та й думає: «Десь мій братик Гришка?» — «Я, брат, тут!» — «Прагну пиво варити, так не із чого». Гришка солоду несе, борошна везе. Солоду приніс і борошна привіз, наварили пива, зробили всім диво. Гришка й говорить: « Гайда-но, брат, у вир за нареченою!»
Підводить братик Гришка до чорного виру й говорить: «Сідай на мене так пірнемо!» Бултих! Сидить червона дівиця; Гришка й говорить: « Побери-но, брат, червону дівицю, прокляненную. Коли у лазню мати пішла, тоді дочку прокляла. Сідай на мене, я тебе женю!» Ось він підхопив дівчину, сіл на Гришку та й поїхав. Приїхав на вільне світло, красну дівицю привіз. Червона дівиця з гарного була будинку, стомлена, прокляненная, а чорт її з води побрав і молодчикові віддав. Їх обвінчали, до молодого у будинок помчали.
У молодого будинку немає нічого, і сказав молодий: «А десь мій братик Гришка?» — «Я тут».- «Братик, гостей пригощати нема чим». Гришка пішов, від багатого мужика всього приніс: і чашки, плошки, і шалфетки на столі. Прийшли женки з багатого будинку дивитися, одна й говорить: «Ах, невістка, так шалфетка-те моя!» Ось Гришка на брусу сидить і говорить: «А ось це не лихо, що вона твоя; а шалфетка-те твоя, та й дочка-те твоя! Ти у лазеньку ту пішла й дочку прокляла, а сама без пам'яті додому побрела. Це твоя дочка». Вона боляче, молодушка, обрадувалася, за молодих боляче хапалася. «А що ти, - говорить молодиця, - добрий молодець, де ти шалфетку цю побрав, а наречену де украв?» — «Я не крав, а мені брат Гришка дав». А брат Гришка на брусу сидить, він і трубочку курить. «А що, тетенька, про що болишь, про що опікуєшся? Адже шалфетка-те твоя, і блюдья-те твої, і стаканчики твої, та й дочка-те твоя! Вона з води припленталася. Як ти у лазню-те пішла, дочка-те прокляла, ще вона маненька була». Ось вона сльозами залилася, за донечку схопилася.
Донечка злякалася, від матері втекла, до чоловіка підбігла. «Ох, чоловік, мій чоловік, я не знаю, як бути й кого мені любити: не знаю маминьку, не знаю тебе», Відповідає молодець: «А де Гришка, братик мій?» Сидить Гришка на брусу, він і трубку курить. «Я тут. А ось будь твоя дружина! Отут і теща-те була, і чарочки пила, свою дочку пропила. Буде, брат, та й вибачай! Живи, не тужи!»