Їде дорогою, а назустріч йому старець: «Здраствуй, добра людина!» — «Здорово, старий!» — «Де був, що робив?» — «Поле орав, жито засівав». - «А бики чиї?» — «Бики братові». - «Твій брат багатий, так немилостивий; вибирай, що знаєш: або син у нього помре, або бики издохнут!» Подумав-Подумав убогий: шкода йому й биків і сина братова, і говорить: «Пускай краще бики здохнуть!» — «Будь по-твоєму!» — сказав старець і пішов далі. Став під'їжджати вбогий брат до своїх воріт, раптом обоє бика впали на землю й відразу издохли. Гірко він заплакав і побіг до багатого: «Вибач, — говорить, — без вини винний! Уже таке лихо спіткало: адже бики-те пропали!» — « Як пропали? Ні, люб'язний! Із мною так не обробиш; заморив биків, так віддавай грішми». Звідки у бідного гроші? Чекав-Пождав багатий і повіз його до праведного судие.
Їдуть вони до праведного судие, і попадається їм назустріч великий обоз, тягнеться по дорозі з тяжелою поклажею, а справа-те було зимою, снігу лежали глибокі. Раптом ні з того ні із сього затявся один кінь у візника, шарахнулася убік з усім возом і зав'язнула у заметі. «Допоможіть, добрі люди, виручьте з лиха!» — став просити візник. «Дай сто рубльов!» — говорить багатий. «Що ти! Алі бога не боїшся? Де побрати тобі сто рубльов?» — «Ну, сам і витягай!» — «Постій, — говорить убогий, — я тобі задурно допоможу». Зіскочив із саней, кинувся до коня, схопив за хвіст і давай тягти: понатужився й відірвав зовсім хвіст. «Ах ти, шахрай! - напав на нього візник. - Адже кінь-те двісті рубльов коштує, а ти хвіст обірвав! Що я тепер стану робити?» — «Ех, брат, — сказав багатий візникові, — що з ним довго розмовляти? Сідай із мною так поїдемо до праведного судие».
Поїхали всі троє разом; приїхали у місто й зупинилися на постоялому дворі. Багатий з візником пішли у хату, а вбогий стоїть на морозі; дивиться — копає мужик глибокий колодязь, і думає: «Не бути добру! Затаскають, засудять мене. Ех, пропадай моя голова!» Та кинувся з горя у колодязь, тільки себе не доконав, а мужика зашиб до смерті. Негайно підхопили його й повели до праведного судие.
Став судити праведний судія й говорить багатому: «Убогий загубив твоїх биків, жалеючи сина; коли прагнеш, щоб він купив тобі пари биків, убий наперед свого сина». - « Ні, — сказав багатий, — нехай краще бики пропадають». (Подальші розв'язки праведного судді зовсім подібні з текстом попередньої казки.)