До різдва Христова всі померлі — грішні й праведні сиділи у пеклі. Та Ганна-Пророчиця була відразу й усе пророкувала, що народиться Ісус Христос і виведе всіх праведних з пеклу. А праведні давно чекають і дочекатися не можуть рятування й говорять:
«Ось ти, Ганна, пророкуєш, пророкуєш, а всі ніщо не збувається, тільки нас морочиш!» Ганна їх запевнила, що справді всі те збудеться, що вона пророкувала.
Ось і народився Ісус Христос і почав з апостолами ходити по землі; зайшов і у пекло. Пекло затріщало, Сатанаил закричав: «Аді, крепися!» Ні, пекло усе тріскотить. Господь повів з пеклу всіх із собою, а пануючи Соломона залишив. Соломон і говорить: «Що ж ти, господи, усіх виводиш із пеклу, а мене одного залишаєш?» Господь сказав: «Ти сам хитрий-мудер, так виходи на свої мудрості!»
Ось Соломон залишився у пеклі й почав размеривать пекло так присуджувати: «Ось отут буде церква, отут престол, а отут каплиця». Сатанаил його зупинив: «Соломон, що ти робиш?» А він відповідає: «Так ось прагну тут церкву будувати, а ось отут каплицю». - «Що ти, цар Соломон! У мене й колись тісно було. Я радий, що позбувся настирливих мешканців, а ти знову мене тісниш». - «Ну, Сатанаил, ось тобі три аршини у куточку — буде з тебе й цього місця!»
Сатанаил розсердився й витурив (вигнав) пануючи Соломона з пеклу геть. Соломон і пішов до царства небесному. Стукається у воріт і запитує: «Братие! Скажіть, будь ласка, яке житіє краще — старе чи у пеклі або нове у царстві небесному?» — « Ні, — говорять, — нове у царстві небесному краще». - « Покажіть-но мені ваше життя хоч трошки! Я б подивився на вас». Відчинили йому двері трошки, щоб можна було заглянути.
Він дивився, дивився й засунув ногу. Стали рай зачиняти й пригорнули йому ног-те. Він і закричав: «Ногу пригорнули! Ногу пригорнули!» Ось як відчинили ширше, Соломон і проскочив у царство небесне — так у куточок. Отут і залишився, а не на переді, де зайняли місце перші.