У старі часи жили у місті Гданьске німець-лікар і німець-астролог. Люди у місті жили міцні й здоровіші, у пророкуванні погоди не бідували, і тому лікареві й астрологові жилося не дуже багато.
Ось раз лікар і говорить астрологові:
- Сходимо-но ми з тобою, друг милий, у яке-небудь село на Кашубах. Либонь там удасться нам заробити. Сільським жителям важливо знати, яка буде завтра погода. Та й робота у них важка, так що вони, напевно, часто похваривают.
Астролог погодився, і пішли вони з міста. День був жаркий, притомилися вони до вечора, зголодніли і зайшли до одному кашубському мужикові, чия хата стояла у самого лісу. Привітний хазяїн запросив їх повечеряти й заночувати, не вимагаючи за це плати.
Ось уже й череда пригнали з вигону, господарка вечеря на стіл подає. Лікар підштовхнув астролога й голосно запитує:
- А яка завтра буде погода?
- Завтра буде дощ, — відповів астролог.
- Ну ні, — втрутився хазяїн. - Завтра напевно буде гарна погода.
- Мені краще знати, — заперечив астролог. - Адже пророкування погоди — це моє ремесло.
Але мужик своє повторює:
- Ні, завтра буде ясно й тепло.
- Так почім ти знаєш? - запитав астролог.
- Подивися у віконце, — говорить хазяїн. - Бачиш, бик відіграє, у хлів не йде. Це вірна ознака, що завтра буде погожий день.
Астролог тільки плечима пожав: чого, мол, сперечатися з неученим мужиком?
Наїлися вони, вуж і спати пора, а мужик раптом і говорить дружині:
- Мати, а мати, щось я не наївся. Найдеться у тебе ще що-небудь?
- З обіду залишилася миска гороху. Розігріти тобі?
- Так не клопочи ти. У таку жару, холодненький, він буде якраз.
На очах у здивованих гостей з'їв кашубец більшу миску холодного гороху й тільки після цього оголосив, що нарешті ситий. Пішли астролог з лікарем спати на сінник, отут лікар і говорить:
- Ну, завтра буде у мене робота! Після такої вечері не те, що людей — кінь і та звалиться!
Заснули вони, а ранком розбудив їх якийсь стукіт. Визирнув астролог із сінника, дивиться — а хазяїн у одній сорочці дрова коле.
- Ти що у таку рань піднявся? - окликнув його астролог. - Та справа це не для тебе, а для твого працівника.
- Вірно, — відповідає хазяїн. - Це його робота, так, чи бачиш, учора за вечерею поїв я лишку, у череві вага, треба б його порастрясти. А колка дров — найперший для цього засіб.
Цілий день прогостили лікар і астролог у гостинного кашубца, та ще й заночували. День був ясний, а хазяїн так і не занедужав. Та сказав астролог лікареві:
- Знаєш що? Пішли-но назад у Гданьск. Отут бики погоду пророкують, а люди лікуються коленням дров. Нічого ми тут не заробимо — тільки з голоду помремо.
Подякували вони хазяїна й поплелися назад у Гданьск.