На землі із самого початку не була згоди. Воювали один з одним не тільки люди, навіть місяці не могли поладити між собою: чому, мол, у одного більше днів, а у іншого менше? Потім вони знову мирилися й запрошували один іншого до себе у гості повеселитися. Самим більшим гулякою серед місяців був Лютий, він Марту два дні своїх пропив. А Березень був жадібний, усі йому мало було, і задумав він ще малість поскубати Лютого. Запросив його на масницю до себе на бал і відразу побився з ним про заставу, що Лютий не зуміє уводити, увести до ладу нього добратися. Лютий, не будь дурень, звернувся за порадою до Травень-Маевичу, який славився серед місяців своєю мудрістю. Та Травень-Маевич дав Лютому така рада:
- Як будеш збиратися у гості до Марту, побери із собою сани, човен і віз. Стане Березень снігом сипати — поїдеш на санях, стане дощем лити — пересядеш у човен, а як бруд на дорогах змерзнеться — занур сани й човен на віз. Ось і доберешся.
Лютий послухався розумної ради, і нічого у Марта не вийшло. Програв він застава, і довелося йому викласти Лютому чималі гроші.
Однак догадався Березень, чия це робота, і став Травень-Маевичу загрожувати:
- Агов, Травень-Маевич, занадто багато побрав собі ти волі, заморожу я тобі картоплю у поле! Перегоди ж, перегоди ж, місяць Травень, усе листя тобі поб'ю я, так і знай!
А Травень відповідає;
- Видне, мало тобі, Березень, науки. Боляче злий ти, Березень, так короткі руки. Бережися, нашлю я теплі ночі — миттю зроблю твій строк покороче...
Та понині не скінчилися ці чвари: трапляється, що у травневі дні дохне Березень здалеку морозним вітром і поб'є всю зелень у Травня.
А деякі люди говорять, що мудра рада Лютому дав не Травень, а один старий, і тому-де злопам'ятний Березень, коли приходить його пора, намагається по всьому білу світу погубити побільше старих.