Одному мірошникові чертяка усе загату псував. Той полагодить, а чертяка знову текти влаштує — води ні, молоти не можна. Прийшла до мірошника одна бабка, мірошник їй і говорить:
- Допомогли б ви мені, віднадили б чорта, я б вам захід борошна відсипав.
- Допоможу, — погодилася бабка.
Веліла вона мірошникові справити новий плуг залізний, упряж, хомут, постромки, вуздечку, вожжи, батіг — усе залізне.
Ось справив мірошник спорядження, бабка розклала його, поколдовала над ним і кричить:
- Виходь!
Та вийшов до неї чорт.
Запрягла вона риса, погнала його на вирубку, на пні, і орав він там до самого полудня. Опівдні пішла бабка на млин обідати, а його так у упряжі й залишила.
Коштує він, коштує, а отут іде з лісу мужик із хмизом. Мужик був бідний, дров купити йому немає на що було, так він хмиз збирав. Чорт йому й говорить:
- Запряжся, потягай плуг замість мене. Не будеш більше за хмизом бігати, я тобі купу грошей дам, поле купиш.
Подумав мужик і говорить:
- Давай!
Виліз чорт із упряжі, мужика запріг, а сам бігцем па косовиця, до дівок, щоб кісточки розправити. Ця бабка його здорово йшла батогом-те залізним!
Ось прийшла бабка з обіду, давай далі орати. Мужик дерг плуг - ан ні з місця. А бабка його — батогом! Залізним.
Закричав мужик: допоможіть, мол, урятуйте!
А відьма й мовить:
- Щось ти до обіду не волав, дружочек! Будеш загату псувати?
- Не буду! - кричить мужик. - Так я сюди ні ногою!
А чорт бачили мужикови крики слухає, по сіну зі сміху катається.
Випрягла бабка мужика.
- Ступай, — говорить.
Та пішла на млин. Виліз чорт із сіна, говорить мужикові:
- Пішли у ліс.
Пішли вони у ліс, і чорт дав там мужикові купу грошей Більше він за хмизом у ліс не бігав. Чорт загату псувати кинув, а бабці мірошник захід борошна відсипав.