Давним-давно на дні моря у прекрасному палаці жив морський Дракон зі своєю дружиною. Правил він усіма рибами, і не було у море нікого, хто б не визнавав його влади. Але ось трапилося так, що ні з того ні із сього занедужала дружина Дракона й злягла у постіль. Уже як не намагалися лікарі, яких тільки ліків не давали їй - нічого не допомагало.

Танула дружина Дракона на очах,

У родючій долині Ехерлоу у самого підніжжя хмурих Голтийских гір жила колись одна бідна людина. На спині у нього був такий величезний горб, що видалося, начебто йому на плечі посадили іншої людину. А голова у нього була така важка, що, коли він сидів, підборіддя його спочивало на колінах,

Жив на світі молодець, який дуже любив відіграти у карти. Кликали його Кубою. Та таким він був запеклим картярем, що, бувало, їде на поле, вожжи собі на шию закине й однієї рукою проти іншої відіграє.

Ось раз їде він, відіграє, а назустріч йому перехожий.

Заступив він Кубі дорогу й говорить:

- Бачу

Було десь або не було, а Усе-таки таки було, говорять, за морем-океаном, за сімдесятьма сьома царствами-державами й ще на криві вершки подалі, якщо звідси дивитися, жила на світі бідна жінка з лежнем сином. Удень і вночі трудилася бідна жінка, пряла так ткала, руки-ноги її спокою не знали, а ледар син валявся де потрапило

Одного разу святий Бешт упав у замисленість. Три дні він ходив занурений у глибокий роздум, а на четвертий раптом виявив себе у пекучій пустелі. Він дуже здивувався й подумав, що неспроста його сюди занесло. Раптом Бешт побачив неподалік товсту виродливу жабу. Жаба, не зводячи з Бешта пабоного погляду, повільними, короткими стрибками наближалася до нього.

- Хто ти? - запитав

За старих часів гарні господарка, як тільки закінчать, бувало, усі денні турбот по будинкові, ухвалюються за рукоделье - до глибокої ночі прядуть вовна або тчуть сукно. Засиджувалася допізна й Айнери, дружина одного заможного фермера. Будинок їх стояв на острові

Жили старий з бабою, була у них одна внучка — Аленушка. У усіх у селі скотинка була: у кого коровушки, у кого телятки, у кого ягнички, а у них нікого не було. Ось одного разу дідусь і говорить: «Бабка, а давай-но зробимо ми своєї Аленушке із соломи бичка так вимажемо йому смолою бочка».

Зробили із соломи бичка, римазали смолою

Давним-давно жив одна людина по імені Понг Булубембе - "Цапина вовна". Щодня він ходив у ліс рубати суки, а дружина його залишалася будинку. Одного разу сусід його Дакку Ра-Рана побачив, що Понг Булубембе пішов у ліс. Тоді він вліз через південне вікно до нього у будинок, увійшов у кімнату й став відіграти

У одного садівника був чудовий сад. У ньому росли плоди, ягоди й квіти всіх країн миру. Слух про сад рознісся всюди. Почув про це й шах країни, у якій жив садівник. Покликав він візира й говорить:

- Такий прекрасний сад гідний тільки шаха. Відразу, зрозумівши думку шаха,

Ручатися не можна, що історія ця правдива. Однак самі поміркуєте: якщо хтось щонеділі ходить у церкву, хіба стане він у суботу брехати першому зустрічному?

Ось цей-те акуратний ходок у церкву й повідав дану історію, він заприсягся, що усе у ній свята правда й що відбулося це саме, коли у виргинской річці під дивною назвою Коров'ячий Вигін він вудив