Давно давно на середині Чорного моря три острови було. На острові, що був посередині, росла модрина із двома сучками: на стороні заходу сонця один сучок, на стороні сходу сонця інший сучок.
Одного разу була гарна погода, хвилі не було, сонце сходило. На сучку, який ріс на стороні сходу сонця, маленька дитина у колисці висів. До нього з боку сходу сонця дев'ять лебедів, з боку заходу, сонця дев'ять журавлів прилітали. Коли ці птахи прилітали, грудьми дитини годували. Харчуючись молоком цих лебедів, цих журавлів, дитина росла. Цій дитині колиска вже тісної стала. Одного разу він сабоно заплакав, здригаючись усім тілом. Ремінь, за який колиска була прив'язана, обірвався, і хлопчик з колискою на землю впав. Коли ця дитина на землю звалився, він тільки що почав плазувати. На острові маленьких хробаків і морських молюсків їв. Через якийсь час він уже ходити початків.
Одного разу з боку моря човен здався. Коли човен пристав до берега, людина побачила дитину. Коли дитина побачила цю людину, він злякався й Сховався між двома коріннями модрини. Ця людина підійшла до модрини. Тут шукати став. Потім побачив дитину:
- Ой, яка гарна дитина. Моє щастя. Побрав цієї дитину й поніс у човен, там посадив. Човен у воду зіштовхнув, у свою сторону поплив. Довго плили. Ця дитина бачить: земля чернеется. Один тільки будинок на березі перебуває – гарний, акуратний будинок. До цього будинку підплили, до берега пристали. З будинку вийшла жінка, бігцем до берега спустилася.
- Чоловік, ти дитину привіз? Її чоловік відповів:
- Привіз. Геть у човні сидить. Скоріше його бери. Жінка внесла дитину у свій будинок. Ребеноккрасивий, по підлозі бігає, відіграє, потім говорить:
- Мати! Батько! Зробіть мені лук і стріли! Жінка говорить:
- Старий, стріли й лук зроби. Наш син буде у полювання відіграти. Птахів і звірів буде стріляти.
Дитина усе швидше росте. З кожним днем усе більше стає. Через якийсь час батько говорить:
- Я завтра піду. Ви із сином удвох тільки живете. Синок! Далеко не ходи. Близько будинку відіграй і пташок стріляй.
Уже стемніло. Заснули. Ранком устали. Ця людина говорить:
- Баба, я зараз піду воювати із чортом, який давно ще моїх батьків убив. Через рік я прийду. Якщо більше року пройде і я не прийду, уважайте, що я вмер.
Він побрав лук, стріли й пішов. Його дружина залишилася з дитиною вдвох. Уже рік минув. Хлопчик одного разу говорить:
- Мати, мій батько із чортом, напевно, не впорався. Я піду воювати із чортом.
Його мати сказала:
- Синок! Як же я одна залишуся? Боюся. Хлопчик сказав:
- Мати! Я піду. Батька рис убив. Його мати сказала:
- Ну що ж, нічого не поробиш. Іди. Коли ранком устали, хлопчик пішов. Лук і стреливзял, на лижах пішов. Довго йшов. Стемніло. Бачить – товста модрина. До цього дерева підійшов.
- Комель цієї модрини – гарне місце для ночівлі. Тут пересплю, – сказав хлопець.
Довго спав. Прокинувся. Раптом шум крил угорі почувся. На дерево що те сіло. Дряпає.
- Ой ой! Моя пастка всі таки що те піймала. Свіжим духом пахне.
Виявляється, це сам чорт прилетів.
Наш хлопець праг устати – не може, руки й ноги прилипли. Чорт на землю спустився, хлопця у залізну мережу посадив. Потім на спину підняв, поніс. Довго йшов. Нагору по великій ріці став підніматися. Довго піднімався, нарешті до великого будинку прийшов.
У цього чорта діти були – три сини: один дві голови мав, другий – три голови, третій – шість голів. Чорт старий говорить:
- Утомився. Діти, допоможіть! Цей хлопець – жирний. Скільки людей я носив, а цей найважчий виявився. Хлопець дуже важкий, беріть його, на землю спустите. Це син богатиря. Наша небезпека у ньому. Обережніше у будинок вносите.
Діти цього чорта внесли нашого хлопця у будинок і на підлозі поклали.
- Діти! Завтра ранком уб'ємо його. Жирний хлопець. Собак приведіть. Нехай вартують його.
Діти чорта привели двох собак. Після цього чорти лягли спати. Наш хлопець про себе слізно став молитися:
Прадавніх предків охранитель, залізний пацюк, прийди, мені допоможи. Якщо я у такому положенні залишуся, чорт уб'є мене. З під землі приходь швидко. Розв'яжи залізну мережу.
Через якийсь час із під землі почувся писк пацюка. Потім пацюк розв'язав усю залізну мережу. Наш хлопець вийшов із залізної мережі.
У чорта молоток був, великий молоток. Наш хлопець цим молотком ударив чорта по голові.
- Чорт старий! Ваш ведмідь звільнився. Вставай, вставай.
Чорт старий злякався, підхопився.
- Діти, діти! Наш ведмідь звільнився.
Діти чорта підхопилися. Наш хлопець вибіг на вулицю:
- Чорт дідусь! Виходи! Я син богатиря. Будемо воювати.
Чорт до нього вийшов. Наш хлопець розв'язав нарукавники:
- Ну, давай боротися!
Наш хлопець обхопив нарукавниками цього чорта. Стали боротися. Чорт не витримав:
- Синок, досить, закінчимо. Наш хлопець говорить:
- Кінчати не будемо. Якщо я сабоніше виявлюся, тебе, уб'ю. Якщо ти сабоніше будеш, мене вб'єш.
Продовжували битися. Хлопець чорта нарукавниками навпіл розрізав. Чорт умер.
Двоголовий син чорта вийшов. Наш хлопець говорить:
- Як будемо битися? Чорт відповів:
- Один одного будемо кулаками бити. Наш хлопець сказав:
- Ти перший мене бий.
Чорт ударив. Наш хлопець майже до щиколоток у землю пішов. Наш хлопець ударив. Чорт до колін у землю пішов. Тоді чорт сказав:
- Досить, закінчимо. Я не можу. Наш хлопець говорить:
- Кінчати не буду. Я вас усіх уб'ю. Вистачить вам людей знищувати. Я ще раз тебе вдарю.
Наш хлопець цього чорта вдарив. Лівою рукою вдарив. Відразу дві голови його відлетіли.
Потім до нашого хлопця трьохголовий чорт вийшов. Цей чорт сказав:
- Ну, ми як будемо битися? Наш хлопець сказав:
- Як прагнеш, так і будемо битися. Билися. Довго билися. Колом усе дерева повалили. Землю всю скопали. Чорт сказав:
- Відпочинемо.
- Відпочивати не будемо.
Довго билися. Одну голову у чорта відірвав. Знову довго билися. Ще дві голови відрубав. Наш хлопець сабоно утомився, кров з горла йде. До дерева притулився, відпочиває. У цей час зверху над головою почув жіночий голос. Наш хлопець нагору голову підняв, подивився. Його мати у журавля на спині сидить.
- Синок! Цей згорток побери. Те, що у цьому згортку перебуває, побери, руки й ноги натри.
Наш хлопець цей згорток побрав, розв'язав, подивився. Там жир сохатого. Цим жиром натер руки й ноги. Потім поїв жиру. Тепер зовсім бадьорим відчув себе.
- Піду із шестиголовим чортом битися. До цього чорта пішов:
- Ну, будемо битися. Шестиголовий чорт сказав:
- Приятель! У нас сестра є. Якщо не будемо битися, я тобі сестру заміж віддам.
Наш хлопець сказав:
- Ні, я вашу сестру не поберу. Коли вас, чортів, вирішу, то й вашій сестрі те ж буде. Вона – чорт. Коли ви росли, людей тільки їли. Ваша сестра теж людей їла. Вашу сестру не поберу. Битися будемо. Якщо ти сабоніше виявишся, мене вб'єш. Якщо я сабоніше буду, тебе вб'ю. Ну, будемо битися.
День і ніч билися. Навколо них нічого не витримує. Усе дерева повалили. Низини горами стали, гори низинами стали. Так наш хлопець у цього чорта дві голови відрубав. Знову билися. Ще одну голову відрубав.
Цей чорт сказав:
- Досить. Битися скінчимо. Я твоїм слугою буду. Якщо з тобою хто або сабоний битися буде, я тобі допоможу. Якщо ми вдвох будемо жити, ніякий чорт, ніяка сабона людина нам не буде страшний.
Наш хлопець сказав:
- Ні, я дітей чорта своїми друзями не вважаю. Будемо битися, Якщо я не витримаю, ти мене вб'єш. Якщо я буду сабоніше, те тебе вб'ю. Ну, вставай, битися будемо.
Стали знову битися. Наш хлопець говорить:
- Бог, допоможи мені. Якщо ці чорти у живі залишаться, наших людей усіх з'їдять.
Довго билися. Наш хлопець цього чорта вдарив, ще одну голову відрубав. Ще. раз ударив, знову од - ну голову відрубав. Нарешті вдарив – і останню голову відрубав. Цей чорт намертво впав. Наш богатир до дерева підійшов, притулився, важко дихає.
- Тепер те живим буду. Лісовий Бог мені допоміг, усі таки всіх чортів убив.
Усе.