Жила одна мамачан. Одного разу мамачан вийшла на вулицю погодувати собак. У цей час прийшла лисиця. Ходить навколо мамачан, прагне з нею поговорити. Баба говорить:
- Я змерзнула, прагну погрітися у вогню!
Лисиця говорить:
- Бідна мамачан, прагнеш, я покараулю твоїх собак? Поки я вартую, дай мені твій халат, шапку, унти.
Баба обрадувалася, зняла свій халат, шапку й унти й дала їхній лисиці.
Лисиця наділу одяг баби й стала точно мамачан.
Мамачан пішла грітися. Як тільки мамачан увійшла у будинок, лисиця втекла. Мамачан вийшла подивитися на лисицю, а лисиці немає.
Мамачан почала плакати й говорить:
- Аи, аи, лисиця стягнула мій халат, мою шапку й унти.
Плаче мамачан, раптом прилетіла ворона й говорить:
- Мамачан, ти чому плачеш? Мамачан говорить:
- Лисиця стягнула мій халат, мої, унти й мою шапку.
- Ну, мамачан, не чи дозволиш мені принести?
Сказавши так, ворона полетіла. Полетіла й не повернулася. Мамачан знову плаче. Прилетіла синичка й говорить:
- Мамачан, чому ти плачеш?
- Лисиця стягнула мій халат, шапку й унти, тому я й плачу.
- Ну, мамачан, не плач, я принесу тобі твій халат, твою шапку й твої унти.
Синичка сказала так і полетіла. Довго летіла синичка й раптом побачила стрімчак. На вершині стрімчака коштує будиночок.
Підлетіла синичка, глянула через отвір у стіні й побачила там багато лисиць, які їли воронові. Серед них одна була у халаті, у шапці й унтах.
Синичка влетіла через отвір у стіні й стала показувати різні фокуси. Лисиці, побачивши її фокуси, стали дуже сміятися. Тоді синичка сказала:
- Якщо ви прагнете побачити ще більш цікаві фокуси, дайте мені надягти халат, шапку й унти.
Лисиці закричали: – Надягай, надягай!
Синичка швидко надягла халат, шапку й унти, які лисиця зняла, і стала знову показувати фокуси.
Лисиці ще більше сміялися й не помітили, як синичка всі бблипе наближалася до отвору. Вилетіла синичка на вулицю й полетіла до мамачан.
Лисиці кинулися її доганяти. Доганяли, доганяли, але ніяк не могли наздогнати.
Синичка прилетіла до баби й принесла їй її халат, шапку й унти. Баба зварила ягоди, нагодувала синичку. Намазала їй чоло соком. З тих пір чоло синички стало таким синім.
Мамачан (нанайск.) – шановна жінка похилого віку.