У одного селянина була грамота, написана
По-турецки. Уже шукав він, шукав кого-небудь, хто міг би прочитати йому цей папір! Так і не міг знайти.
Зустрів йому нарешті людей у білосніжній чалмі.
- Пан, добрий мій пан! - звернувся до нього селянин. - Заради бога, скажи мені, що у цій грамоті написане?
- Не можу я, синок, прочитати, - відповів перехожий. - Не можу! Не вмію!
- Як же це - ти носиш чалму, а читати не вмієш?
- Ну, раз справа у чалмі, на, побери її, син мій, - надягай і прочитай свою грамоту!