Кіт і заєць

12-08-2016, 14:06 | Литовські казки

Жив колись кіт, і був він великий ласун: що погано лежить, неодмінно стягне. Ось поїхали мужики у ліс і кота завезли. Бродить кіт по лісу, пристрасть як виголодався. Побачив дохлого кабана й давай ласувати. Ішов повз вовк, дивиться - малий великого їсть. Говорить він котові:

- Бог допомогти, пан Котович! А кіт йому відповідає:

- Це знімання, іншого задеру.

Злякався вовк і втік із усіх ніг. Біжить, а назустріч йому ведмідь.

- Ох кум, що я бачив, - говорить йому вовк. - Малий великого задер. Ти геть який хоробрий, пішов би так пужнув його!

- Що ж, підемо, пужнемо, - погодився ведмідь. Підходить уводити, увести до ладу котові ведмідь і говорить йому:

- Бог допомогти, пан Котович! А кіт йому відповідає:

- Це знімання, іншого задеру. Перелякався ведмідь і давай бігти. Біжить, біжить, а назустріч йому лисиця.

- Кумонька, кумонька, що я тобі скажу: малий великого задер. Ти у нас геть яка хоробра, пужнула б його!

- Підемо, пужнемо, - відповідає лисиця. Відправилися вони усе до кота. Лисиця й говорить йому:

- Бог допомогти, пан Котович! А кіт як закричить:

-Це знімання, іншого задеру! Ще пущі злякалися звірі, бігти кинулися. Біжать, а назустріч їм заєць.

- Ох, куме, що ми бачили: малий великого їсть. Може, ти посмелее нас будеш - пужни його!

- Підемо, пужнемо, - відповідає заєць. Відправилися всі разом кота з лісу гнати. Ось заєць і говорить йому:

- Бог допомогти, пан Котович! А кіт як закричить що є сили:

- Це знімання, за інший приймуся! Зовсім злякалися звірі, утекли. Біжать, побоюються, як би кіт їх не зарізав. Лисиця й говорить:

- Задамо-но йому бенкет. Може, тоді на зуби йому не попадемося. Ведмедеві дісталося хатинку побудувати, вовкові - свиню зарізати, лисиці - гусаків наловити, а зайцеві - капусти принести. Коли усе приготували, пішов вовк кликати кота у гості й говорить:

- Пан Котович, просимо до нас на бенкет.

- Прийду, прийду! - пообіцяв кіт. Чекають звірі, чекають, а кіт усе не йде. Пішов ведмідь кликати.

- Пан Котович, просимо до нас на бенкет.

- Іду, іду, - відповідає кіт.

Чекають його, а він усе не йде. Послали лисові.

- Пан Котович, просимо до нас на бенкет.

- Добре вуж, піду, - промяукал кіт.

Усього наготували звірі - і смаженого м'яса, і вареного й капусти. Тільки вовк зі страху у хмиз зарився, ведмідь на дах піднявся, лисиця у нору забилася. Один заєць у хатинці за хазяїна залишився. Приходить кіт, заєць двері відчиняє, гостюючи впускає. Кіт відразу підхопився на стіл і давай м'ясо уплітати. А вовкові-бідоласі ох як м'яса захотілося. Лежить він, хвостом ворушить, а слинки так і течуть. Побачив кіт, ворушиться щось у хмизу, подумав, миша це, і хвать вовка за хвіст. Вовк перелякався, пустився навтьоки, ока виколов, усі ребра переламав та й здох. Ведмідь - трах! - з даху звалився, теж на смерть розбився. А лиса бігла, бігла, поки собакам не попалася. Вони її у жмути розірвали.

Залишилися кіт так заєць удвох. Довго вони жили щасливо, і м'яса у них завжди було вдосталь.

Зараз ви читаєте казку Кіт і заєць