Жили-Минулого розумний пан з розумною баринею. Уже такі вони були до птахів охочие, що, зачувши, як співає яка-небудь птаха, з ранку до вечора сиділи й слухали.
Одного разу серед зими вийшов пан у сад і чує — пташка співає, і до того добре, до того солодко співає — заслухаєшся. Біжить він з радощів до барині й не перекладаючи духу говорить:
- Надягай шубу, ідемо послухаємо: жиг, жаг, жиг, жаг! - пташка за садом усе співає!
Накинула бариня шубу, побігли обоє слухати.
А там що було? У стосу мужики дрова пиляли, ось пила й розспівувала — жиг, жаг!