Ось і весна настала, усе дерева й кущі забралися гарними листами і яскравими квітами.
Один тільки ясен коштує голий, як студеною зимою. Позбавив його бог зору, і невтямки бідоласі, що прийшла весна й радість усім принесла.
Давно виткала береза свої збірчасті, серцеподібні листочки, давно готові у дуба гарні зубчасті листи. Запитують дерева, тому не шиє собі ясен святкового вбрання?
- А хіба прийшла весна? - здивувався ясен.
- Весна давно прийшла, — сказали йому дерева.
Отут прийнявся ясен поспішно готовити собі святкове вбрання — листя. Але поспіхом не зумів він зробити листи рівними й гарними, а вийшли вони кутасті, із глибокими зазублинами.
Восени, коли подув північний вітер, запитав ясен у дерев:
- Осінь скоро прийде?
- Так вона вже отут, — відповіли дерева.
Почув це ясен, і не захотілося йому знову бути посміховищем для всіх. Ось і скинув він із себе разом усе листя. Інші дерева ще пишно прибрані листами, а сліпий ясен коштує голий, і північний вітер бушує у його галузях.