Задумали якось біб, соломинка й вугілля побродити по світлі. По шляху вийшли до ріки. Як перебратися?
Соломинка негайно надумала — перекинулася через ріку й говорить вугіллю:
- Перебирайся.
Пішло вугілля, але тільки ступив на соломинку, — вона спалахнула й переломилася. Вугілля впало у воду, засичав, та й усі отут.
А біб стояв на березі й так сміявся, що від сміху з один боку тріснув. На щастя, отут до нього портняжка підійшов. Біб просить:
- Заший мене. А у кравця інший
Нитки, крім чорної, при собі не виявилося, він чорної-те й зашив. З тієї пори й залишилася у бобу на боці чорна смужка.