Заходить один жебрак до пана й просить хліба шматочок. Пан велить кухареві налити миску супу й дати жебракові, пускай поїсть. З'їв жебрак цілую більшу миску супу. Пан запитує:
- Може, ще прагнеш? Жебрак у відповідь:
- Спасибі, пан, наївся.
Велить пан дати жебракові великий шматок печені. З'їв жебрак і м'ясо.
Пан запитує:
- Може, ще співай? Жебрак відповідає:
- Роби, пан, що прагнеш, а більше невміч! Наливає пан повну тарілку солодкого й подає жебракові. Той з'їв.
Тріснув його пан по юшку й говорить:
- Чого ж ти мені брехав — говорить, наївся, а сам їсть, тільки піднось йому!
Надворі стояв ящик. Жебрак навалив у нього каменів доверху й запитує:
- Ну як, пан, чи повний ящик?
Пан відповідає, повний. Жебрак насипає туди піску й запитує:
- А тепер повний?
Пан відповідає:
- Чай, і сам бачиш, що повний.
Тоді жебрак бере ціле цебро води і його теж вливає у ящик, а потім — бац! пана по юшку й говорить:
- Одержуй-но здачі! Ти адже не міг розібрати, коли ящик повний, так і я не міг розібрати, коли наївся!